Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Міністерство оборони України з початку 2024 року допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників та понад 20 наземних роботів.
Про це йдеться у повідомленні на сайті МОУ.
Роль БПЛА та роботизованих систем на полі бою сьогодні стрімко зростає. Безпілотники виконують широкий спектр завдань — від розвідки та дистанційного мінування, до коригування вогню та завдання ударів по цілях.
Важко переоцінити роль й роботизованих систем у контексті ведення вогню без наражання на небезпеку наших військових, виконання завдання логістики переднього краю, евакуації поранених, мінування/розмінування.
«Наше завдання надати нашим воїнам якнайбільше сучасних інструментів війни. Ми спостерігаємо, як сучасні технології змінюють архітектуру бойових дій. На полі бою з’явилося багато нових засобів ураження, застосовуються нові тактики застосування військ. Тому виробництво БПЛА, систем РЕБ, розвідки, наземних роботизованих систем різного призначення та іншої інноваційної зброї — серед пріоритетних завдань. Ініціатива на полі бою за тими, хто вкладається в інноваційні розробки та масштабує їх, хто матиме більше сучасних дронів та роботизованих систем, влучнішу та далекобійнішу зброю», — наголосив перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
Він відзначив, що вітчизняний ОПК нарощує обсяги виробництва багатьох зразків озброєння та техніки. Помітно набирає обертів й кластер виробництва безпілотних авіаційних комплексів.
На його думку, вітчизняні виробники суттєво наростили обсяги виробництва, особливо FPV-дронів, постійно потрібних нашим військовим.
Якщо минулого року оборонним відомством було кодифіковано та допущено до експлуатації загалом близько 60 безпілотних авіаційних комплексів різного призначення: ударних, розвідувальних тощо.
То за п’ять місяців поточного року код НАТО отримали та допущені до експлуатації вже понад 40 зразків. Більша частина — FPV-дрони. Усі кодифіковані цього року безпілотники — українського виробництва.
Додамо, що частина безпілотників вітчизняного виробництва отримали «путівку у життя» через цифрову платформу Fast Track та Brave1 – кластер підтримки розробок у сфері Defence Tech, одним зі співзасновників якого є Міністерство оборони України.
Збільшується й частка наземних роботизованих систем та дистанційно керованих бойових модулів вітчизняного виробництва, які отримали кодифікацію в оборонному відомстві.
Минулого року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації майже півтора десятка наземних роботів українського та іноземного виробництва. А за п’ять місяців поточного року оборонним відомством кодифіковано загалом вже понад два десятки зразків.
Торік і у поточному році, частка продукції українського виробництва у сегменті наземних роботизованих систем і дистанційно керованих бойових модулів домінує.
