Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Однією з характерних рис нинішньої російсько-української війни, окрім масованого використання бойових дронів, стало і широке застосування росіянами авіабомб, що коригуються, — КАБів.
росіяни використовують декілька типових конструкцій КАБів. Найбільш поширена — оснащення звичайних вільно падаючих авіабомб ФАБ-250, ФАБ-500 уніфікованим модулем планування та корекції (УМПК).
Раніше це був штучний товар, тепер росіяни випускають їх серійно. За деякими даними, на сьогодні випущено кілька тисяч таких модулів. УМПК становить легкий фюзеляжик, у якому містяться керуюча антена, GPS-модуль плюс інерціальна лазерна курсова система та альтиметр.
Навішені крила і система навігації дозволяють модифікованій бомбі планерувати на відстань 60–80 км залежно від висоти запуску й швидкості літака. Як правило, їх запускають з висоти 6–7 км, тоді можна влучати в цілі на відстані 60–70 км. Якщо літак підніметься вище, то його легше побачити нашій ППО.
Одним з основних носіїв цих бомб є Су-34 — російський фронтовий бомбардувальник.
Завдяки КАБам росіяни вигадали нову тактику, проти якої нашим військам важко встояти. Бомба з 500, 1000, 1500 кг вибухівки руйнує будь-які укріплення.
До того ж усі бійці, які перебувають у радіусі приблизно 100 м від місця прильоту бомби та які навіть не дістали ушкодження від уламків, зазнають контузій, баротравм і на певний час втрачають боєздатність.
Відносно невисока точність даної зброї надміру компенсується потужною бойовою частиною. Конструкція УМПК проста до примітивності. Наприклад, до скидання бомба живиться електрикою від літака-носія, механізм роз’єднання електроживлення відсутній, тож під час скидання дріт живлення просто обривається.
Дана простота зумовлює технологічність і відносно невисоку вартість КАБа, що дозволило досить швидко налагодити їхній серійний випуск. Це дає можливість на обмежених ділянках фронту здійснювати десятки скидів на день. З початку 2024 року авіація рф використала понад три тисячі таких бомб.
Як можна протидіяти КАБам? Основним засобом протидії є знищення літаків-носіїв цих бомб — Су-34. Певну кількість таких літаків вже знищено. Але є й інші розробки.
У світі існує велика кількість технічних рішень, які дозволяють досить результативно боротися з авіабомбами, що, зокрема, коригуються. Розглянемо деякі з них.
По-перше, КАБи можна збити ракетами класу «повітря — повітря», ракетами ЗРК та ПЗРК. Але для результативного ураження необхідна цілевказівка, тобто треба знати коли, звідки й куди летить бомба, і слід врахувати, що вартість будь-якої з перерахованих ракет куди вища за вартість бомби. Це робить їх застосування не надто вигідним.
Тому в країнах НАТО намагаються вирішувати цю проблему за рахунок застосування швидкострільних автоматичних артилерійських систем.
Першими застосовувати для таких завдань артсистеми почали на флоті: спочатку для боротьби з атакуючими ракетами, а пізніше — і з бомбами, що коригуються.
Ув’язавши існуючі РЛС зі швидкострільною зенітною артилерійською установкою, моряки отримали досить ефективний засіб самозахисту. Оскільки потреба в системах подібного роду в сухопутників ніяк не менша, ніж у флотських екіпажів, то винайшли найшвидший і найпростіший варіант — поставити вже існуючу флотську систему на велику вантажівку.
У такий спосіб флотський Vulcan-Phalanx CIWS (розшифровується як Close-In Weapon System — система зброї ближнього бою. — Авт.) перетворилася на Phalanx Centurion B C-RAM (Counter Rocket, Artillery, and Mortar).
-
- Centurion C-RAM, фото з відкритих джерел
-
- Centurion C-RAM, фото з відкритих джерел
На чотиривісне шасі HEMTT A3 встановлена турель із 20-мм шестиствольною гарматою M61, РЛС сантиметрового діапазону, а також оптико-тепловізійний модуль. Пошук цілей, прицілювання та навіть відкриття вогню автоматизовані.
В автономному режимі Centurion скануватиме заданий сектор, виявлятиме цілі та відкриватиме вогонь. Як варіант — рішення на ураження цілі може ухвалювати оператор. Швидкострільність комплексу — 4500 пострілів за хвилину, тобто 75 пострілів за секунду.
Centurion може збивати навіть гіперзвукові ракети на останньому рубежі ППО. Комплекс досить результативно показав себе в Іраку, де на захисті баз та літовищ збивав навіть мінометні міни. Недоліками даного комплексу є його значні маса, високий габарит та витрати БК.
Набагато ґрунтовніше підійшли до вирішення проблеми німці. Сімейство Oerlikon Skyshield (німецьке позначення Mantis — Modular, Automatic and Network capable Targeting and Interception System) є системою, до складу якої входять 6–8 дистанційно керованих автоматизованих бойових модулів, 2 РЛС та центр управління вогнем BFZ (нім. Bedien-und Feuerleitzentrale).
Бойовий модуль монтується на платформі контейнера стандарту ISO 1D, що дозволяє розміщувати його як на контейнерній платформі з можливістю вивантаження на ґрунт і самонавантаження, так і на низці шасі, починаючи від вантажівки MAN і закінчуючи БТР Boxer.
Озброєння бойового модуля становлять 35-мм автоматичні гармати Oerlicon KDA або KDG 35/1000 (половинка від GDF-020) подвійного живлення з багаторежимними «розумними» снарядами повітряного підриву ABM (Air Burst Munition).
Снаряд PMD062 AHEAD програмується через розміщену на стволі електромагнітну котушку індуктивності. Кожен 35-мм снаряд щодо маси металу — приблизно дорівнює 5–6 штукам 20-мм снарядів, а скорострільність у 550 пострілів за хвилину дають в районі цілі пристойну хмару осколків.
Управління системою автоматизоване, вона інтегрується в майже будь-які комплекси ППО з будь-якими радарами достатніх характеристик.
Подальшим розвитком Skyshield є системи Sky Guard, Skyranger, Skynex, що мають подібну конструкцію і можуть бути застосовані для ближньої оборони від високоточної зброї (ВТЗ).
Як розповів кореспонденту АрміяInform військовий аналітик Сергій Березуцький, «як бачимо, КАБи не є абсолютною зброєю, існують зразки систем, які в змозі результативно з ними боротись, справа в тому, як швидко ми побачимо їх на фронті та на захисті наших міст. Сподіваюся, що найближчим часом вони таки з’являться на фронті та в системах ППО міст. Нам треба далі працювати над насиченням ППО цими системами, тому що застосування противником КАБів тільки зростатиме, а засобів ефективної боротьби з носіями поки що в Україні не вистачає».
У Повітряних Силах повідомили, що система ППО має бути ешелонованою, i кожен ешелон відповідає за певні дистанції та висоти. Згадані системи — то системи ППО Сухопутних військ, розраховані на роботу по цілях на малих дистанціях. Було б непогано мати достатню кількість сучасних систем, але поки що в боротьбі з КАБами ми розраховуємо на посилення зенітно-ракетних систем великого радіусу дії, які здатні протидіяти носіям КАБів та тримати російську авіацію на значній відстані, а також очікуємо надходження сучасних літаків типу F-16.
