У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Досвід сучасних війн свідчить, що час на ухвалення рішень в бою вимірюється ліченими хвилинами, а інколи — секундами. Особливо це стосується бойових броньованих машин, танків, які ведуть бої на дистанціях прямого пострілу.
Способи маскування протитанкових засобів, особливо в урбанізованій місцевості, інколи не залишають екіпажам ББМ жодного шансу на виживання. Тому необхідність своєчасного виявлення небезпечних цілей стає пріоритетним завданням для інженерів оборонних підприємств різних країн.
Річ у тім, що для операторів сучасних систем управління вогнем (СУВ) сухопутних військ селекція цілей на тлі ґрунту, будов та рослинності дуже складне завдання. Воно значно ускладнюється існуючими досягненнями щодо маскування в усіх діапазонах: інфрачервоному, електромагнітному, видимому.
У світлі цього робота командира танка з пошуку, ідентифікації та класифікації цілей є завданням не просто важким, а й, в умовах швидкоплинності та інформаційної насиченості сучасного бою, — завданням дуже складним технічно, що супроводжується високими психологічними навантаженнями.
Дуже часто на запитання, як вдалося виявити ту чи іншу ціль, командири відповідають: «чуйка підказала», «нам пощастило», «якби не піхота». Насправді грамотний та досвідчений танкіст найчастіше виявляє та ідентифікує цілі, керуючись, насамперед, не стільки технічними можливостями СУВ, скільки власним тактичним досвідом та інтуїтивним сприйняттям картини бою.
Але, по-перше, грамотних та досвідчених фахівців завжди не вистачає, а по-друге — грамотний і досвідчений противник найчастіше працюватиме на «злам шаблону», розміщуючи свою техніку не в ідеально призначених для цього місцях (які, найчастіше, накриваються вогнем «для профілактики»), а керуючись непередбачуваними та парадоксальними рішеннями.
Отже, логічним кроком було б створення системи, що розширює людські можливості в галузі пошуку та ідентифікації цілей. На сьогодні швидкодія та роздільна здатність у різних діапазонах сучасної військової оптроніки (оптика плюс електроніка) перевершує людські можливості вже не в рази, а на порядки. Створення системи, що посилює можливості оператора, напрошується само собою.
Що це означає з точки зору розробника систем виявлення цілей? Це означає, що моніториться не все видиме поле зору, а місця, де можуть ховатися цілі, вигідні в тактичному аспекті для їх розміщення.
Демаскуючими ознаками може бути, наприклад, голова в шоломофоні, що на частку секунди майнула в рослинності — вона демаскує навіть ідеально замасковану машину. Це може бути блиск приладів спостереження, або занадто правильний силует шолома.
Лідируючі позиції в цій сфері належать ізраїльтянам: вони декілька років тому розробили розробили комплекс активного захисту «Меїль Руах», яким оснащений ОБТ ЦАХАЛу Merkava Mark IV МЕМ.
Ця система має у своєму складі підсистему, що дозволяє виявляти позиції протитанкових засобів. Розробник не конкретизує принцип виявлення, але, судячи з того, що засікання позицій здійснюється лише після пострілу або пуску ракети — можна припустити, що в основу підсистеми покладено принцип використання детектора випромінювання, джерелом якого є відкрите полум’я.
Спалах і викид теплової енергії з дульного зрізу гармати або пускового контейнера протитанкового комплексу можуть засікти сучасні засоби виявлення на робочих дистанціях танкової гармати.
Ця система підключена до СУВ Barak Zoher (іврит — блискуча блискавка), що дозволяє не тільки автоматично передавати координати виявлених позицій противника в «Махшев Месіма» (іврит — комп’ютер цілей), а й обмінюватися цією інформацією з іншими танками свого підрозділу.
Це яскраво продемонстрували бої осені-зими 2023–2024 року в секторі Гази — по суті, ця війна стала першим бойовим застосуванням системи.
Сьогодні «Махшев Месіма» є розвитком звичайного балістичного обчислювача. Цей пристрій оперує штучним інтелектом, який збирає інформацію з багатьох джерел. Враховуються дані, отримані від електричних та оптичних датчиків і систем танка, навігаційного обладнання, а також від зовнішніх джерел — БПЛА, системи цифрового поля бою, даних артилерійської розвідки.
Система аналізує і представляє командиру танка в реальному часі в порядку пріоритетності за ступенем загрози та актуальності перелік цілей, а в разі необхідності — здатна підказати, який саме танк підрозділу здатен уразити ціль з найбільшою вірогідністю.
Ще однією досить вагомою інновацією є інтеграція в СУВ танка системи технічного зору Iron Vision: на башті та корпусі танка розміщені відеокамери, зображення з яких після обробки потужним процесором передаються на шолом віртуальної реальності Iron View VR, що дозволяє членам екіпажу сприймати довкілля так, немов броні танка не існує. Саме тому танкісти називають подібні системи «прозора броня».
Отже, процес пошуку — виявлення цілі та підготовка до стрільби відбувається за кілька секунд. Після ідентифікації загрози комп’ютер за отриманими координатами мети вирішує балістичне завдання та передає оброблені дані для стрільби приводів наведення зброї.
Командир не тільки отримує достовірні дані, але ще й рекомендації щодо оптимальної алгоритміки дій: на екрані командирського монітора висвічується збільшене зображення об’єкта, від якого виходить загроза, даються рекомендації щодо оптимального вибору типу зброї.
Загалом, СУВ вже дозволяє реагувати на вогонь противника автоматично, без залучення людини, але з етичних міркувань поки що право натискання кнопки електроспуску делеговано командиру танка.
