Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Робота розвідки — це завжди ефектно, результативно та в мінус для ворога. Тому навчання і тренування — важлива частина бойових буднів цих «рексів».
Як навчаються, тренуються і відточують свої бойові навички до досконалості розвідники одного з підрозділів окремої механізованої бригади імені короля Данила — у фоторепортажі АрміяInform.
Сталеві помічники наших розвідників — HMMWV. Таку техніку військові хвалять.
— Захищеність, мають капсулу, не страшний підрив на міні. Тримають 12,7 в одну точку три постріли, тобто три кулі потрапляють в одну точку — і тільки тоді пробивають його. Все інше — не страшне. Хамер має хорошу прохідність — він пройде там, де не пройде пікап, наприклад. Колеса під час пробиття не спускають повністю, можна ще проїхати кілометрів 50, виїхавши спокійно з поля бою, — говорить командир підрозділу Ісус.
Під час одних із маневрів на полігоні відпрацьовували стрільби з кулемета Browning.
Бойовий шлях цих військовослужбовців з початку широкомасштабної війни — Донеччина, Кремінна, Херсонщина, бої за Бахмут тощо.
Командир цього підрозділу — Ісус-Назарій. Старший лейтенант Збройних Сил України.
В одному з інтерв’ю він розповів, чому отримав таке ім’я. З його слів, тривалий час у батьків не було дітей.
— Ну і тато раз, два, три — нічого нема. Через деякий час «псіханув» і каже: «Даю клятву перед Богом, що якщо народиться першим пацан, то назву не в честь дідів, прадідів, себе, а назву на честь Бога, назву Ісусом». І за два тижні дзвонить мама й каже, що вагітна. Друге ім’я — Назарій — дала львівська братва, можна так сказати. Були такі люди, яким незручно так називати з релігійних міркувань, і мене назвали Назаром, тобто Ісус з Назарета, — говорить він.
— Дехто говорить, що на землі все так погано, що сам Ісус пішов в армію служити — послали з неба, — сміючись каже Ісус-Назарій.
Молодий командир у війську — з 2017 року. Контрактник. Пригадує наступальні дії на Херсонщині та роль піхоти під час таких бойових дій.
— Приготувалися. Ранній ранок. Вперед, по-піхотному. Вклинюємося в передній край. Ми — перші, далі за нами — наступний батальйон вводиться. Блокпост, блокпост, блокування. І так по трасі, уздовж Дніпра. Це при тому, що з тієї частини Дніпра по нас працювала ворожа артилерія, «Ланцети» — все летіло. Ми проламали передній край — і в нас був лише один «трьохсотий». Це на такому характері… Це все настільки було потужно: ми просто тупо в посадки вклинювалися — і вони (росіяни. — Ред.) були офігівші… Наша рота зачищала повністю окопи під*рські, а вони просто через поле тікали, хто куди, переодягалися, кидали своїх «двохсотих» і «трьохсотих». Після того, як ми проламали передній край, далі все в росіян посипалося.
Про мотивацію служити Ісус-Назарій говорить так:
— Я розумію, що це моя земля. Я не стільки за себе переживаю. Я знаю: якщо мене не буде тут, якщо я не буду воювати, то мою сім’ю, моїх знайомих це наздожене. Брати, сестри, які ще шкільного віку, не можуть приїхати і воювати. Я розумію: якщо тут просяде, то їм не поздоровиться теж, по них прилетить, будуть знищувати їх… росіяни все зносять під нуль, потім заходять: «Ми звільнили». Ми мусимо воювати, щоб зберегти своє майбутнє, своїх близьких. Мусимо тут бути, мусимо давати опір, мусимо знищувати противника, — впевнений старший лейтенант.
На думку офіцера, зараз багато людей забувають про те, що в країні триває війна.
— Ми можемо не виграти, якщо люди будуть так ставитися, не допомагати, «забивати болт», знімати якісь відео заради хайпу. Як ми тут виграємо? Ти приходиш у відпустку, дивишся на це бл*дство… Приземліться. Там лінія підсовується, відсовується, а потім в два рази підсовується. Як вони під Дніпро стануть, що ви будете робити?..
Але офіцер-розвідник резюмує:
— росіян чекає в Україні тільки смерть. Хто з мечем до нас прийшов, той від меча і загине.
До слова: саме ці військові піднімали прапор України на одному з териконів біля тимчасово окупованої Горлівки наприкінці грудня 2023 року — про це повідомляв Президент України Володимир Зеленський.
Фото Антона Шевельова
