У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Багато сучасних воєн відбуваються тому, що американці або втрачають інтерес щодо панування над певними країнами чи регіонами, або їхня внутрішня політика бере в заручники зовнішню політику, переконаний керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександр Чупак.
— До прикладу, це Афганістан — катастрофа американців 2021 року, що за собою потягла повномасштабне вторгнення росії в Україну. Це Ємен — катастрофа, що відбувається зараз. Американці не можуть захистити 15% світової торгівлі від якоїсь проксі-групи Ірану, яка тероризує світ вимкненням інтернету.
А також це Латинська Америка, що вже стала довгостроковою проблемою. Штати там не можуть протистояти не тільки Китаю, який кредитував багато країн, але навіть росії, яка організовує там зараз війну.
Щодо того, що відбувається і чого нам чекати після американських виборів у листопаді цього року, Олександр Чупак під час зустрічі в АрміяInform повідомив, що ми в заручниках передвиборчого процесу, як сторона, що перебуває у стані повномасштабної війни і яка залежить від постачання озброєння зі Сполучених Штатів.
— У лютому-березні 2022 року був сформований такий консенсус, що Європа нам надає фінансові ресурси, щоб ми могли покривати дефіцит бюджету, а американці — боєприпаси, техніку.
У Штатах через наближення виборів склалася така ситуація, що фіскальний рік у них починається з жовтня, а нині вже березень, і вони досі не проголосували закон про бюджет на 23–24 рік. Вони вже пів року не мають бюджету. І там немає тих витрат, які повинні були спрямувати на Міністерство оборони, Пентагон, і в результаті до України. Хочуть зараз проголосувати окремий закон, щоб виділити Україні 60 мільярдів доларів, плюс фінансування для Ізраїлю, плюс для Тайваню. Але ця тема забуксувала. І від цього страждаємо ми, хоч і непрямо.
І, до речі, такі є розмови: чому ми повинні давати гроші Україні? Ми що, якісь благодійники чи донори? Але ж насправді, з тих майже 100 мільярдів, які підуть на Україну, Ізраїль та Тайвань, 75% будуть інвестовані в економіку Сполучених Штатів на виробництво нового озброєння, а Україні буде передано застаріле озброєння із запасів, яке, тим не менш, буде нам дуже на користь.
Експерт вважає, що якщо переможе нинішній президент Джо Байден, то ми будемо і надалі щось отримувати, але в недостатній кількості для того, щоб перемогти на фронті. Тобто буде такий самий стан, як зараз. Якщо переможе Трамп, то може бути, як ситуація, коли нам дадуть усе, що треба, а може бути ситуація, що нам перестануть давати взагалі все.
— Нині в інформаційному просторі маніпулюють неоднозначними заявами Трампа про вихід з НАТО, хоча він і раніше дуже критично ставився до цього блоку. А також словами Орбана, про те, що Трамп обіцяв Україні не допомагати, і дуже багатьма іншими заявами. Але з іншого боку, ми маємо досвід президентства Трампа, і знаємо про те, що він багато речей робив хороших для нас.
Наприклад, він їздив до Меркель, Макрона та інших європейських лідерів і закликав їх збільшувати оборонні бюджети до тих двох відсотків, які прописані в Статуті НАТО. Вони тоді справді їх збільшили, і за рахунок того збільшення виробництва озброєння ми зараз маємо, чим воювати.
Тому нашим дипломатам потрібно працювати дуже близько з Трампом для того, щоб переконати, що якщо він перестане давати нам озброєння, то йому доведеться тоді присилати своїх солдатів, щоб вони захищали Польщу, Литву та інші країни НАТО.
читайте також:
Так і протести польських фермерів почалися на тлі виборів за одного польського уряду, потім влада в країні змінилася на ідеологічно протилежну, але це все продовжується.
Кажуть, що в Польщі дуже багато фермерських господарств, а фермери — це велика частина електорату. Тому уряд не хоче ними займатися, щоб не втратити голоси. З іншого боку, виходить так, що Польща нині, за часів повномасштабної війни, стала другим торговельним партнером України після Китаю. І обидві країни насправді зазнають великих збитків від цих блокад, але нічого не можуть вдіяти.
Олександр Чупак вважає дуже імовірною теорію про те, що дуже дивна ситуація з протестами в Польщі — це робота російських спецслужб, проти якої нічого не можуть вдіяти уряди кількох європейських держав.
— Коли виникла аналогічна ситуація з Румунією, коли румунські фермери побачили польських і самі вийшли до кордону, то Київ дуже швидко законтактував з Бухарестом, вони домовилися про ліцензію, домовилися про обсяг товарів, які ввозяться — і все, більше ніяких протестів, все нормально.
У Польщі чомусь так не відбувається. І дуже цікаво, що росія під час цих протестів фермерів збільшує поставки зерна в Європу, і взагалі збільшує виробництво за рахунок того, що вона краде сільгоспсировину на окупованих територіях України. І проти того російського зерна, яке надходить через Білорусь у Польщу, ніхто не протестує, там все нормально, поставки відбуваються. Це дуже показова картина, — вважає експерт.
