— Розкажіть, будь ласка, про те, як змінювалися засоби РЕБ/РЕР протягом періоду широкомасштабного вторгнення? — На початок широкомасштабки весь аналоговий РЕБ — це був білий шум. Було…
Українська компанія «Квертус» займається розробкою та виробництвом систем радіоелектронної боротьби та розвідки. Майже 100 людей об’єднані спільною ідеєю та бажанням рятувати життя і вже сьомий рік поспіль працюють на нашу перемогу.
СЕО компанії Ярослав Філімонов, ексклюзивно для кореспондентки АрміяInform розповів про ідею виникнення компанії, її спеціалізації, засоби РЕБ і РЕР та переваги єдиного українського виробника таких систем.
— Компанія на ринку з 2017 року. Фактично ви застали як більш локальну фазу війни, так і широкомасштабну. Скажіть, будь ласка, як виникла ідея заснувати компанію?
— Ідея була непростою. Засновник компанії Андрій родом з Луганської області — для нього доволі болючою була війна від самого початку, адже він все це переживав і бачив на власні очі. Згодом він згуртував навколо себе однодумців, інженерів — ми всі разом майже рік працювали, вивчали продукцію і різне обладнання.
До початку великої війни, коли всі люди чули слово «РЕБ», одразу уявляли собі два КамАЗи, які перевозять величезні установки. Так і було, але це були РЕБ далекої дії. Наша мета була створити власні українські засоби радіоелектронної боротьби ближньої дії. Так, у 2016 році ми створили свою першу антидронову рушницю, а у 2017 році народилася наша компанія.
— Хто нині працює у вашій команді та які її основні принципи?
— Що стосується наших співробітників, то я завжди кажу, що це наш основний актив. Усі люди в нас об’єднані спільною ідеєю та дійсно горять бажанням працювати. Є ті, хто займається більше монтажними професіями. Також у нас є правило, що 20% співробітників компанії — це ветерани.
У нас є захисники, які воювали і з 2014 року, є ті, хто з 2022-го. Це люди, які неодноразово прощалися з життям, але вижили, мали поранення і вже непридатні до служби в армії. Всі ми усвідомлюємо, якими важкими є наслідки від ПТСР, та наш обов’язок допомогти ветеранам повернутися назад і допомагати країні тут. Крім цього, в нашій команді є таке поняття «ветеран для ветерана». Тобто в нас працює військовий психолог, який теж мав поранення, пройшов пекло війни і тепер допомагає своїм побратимам адаптуватися.
— Як ви тестуєте засоби РЕБ?
— Ми, як компанія, що працює на державне замовлення, постійно відчуваємо величезну відповідальність за людські життя. У нас є відділ контролю якості, який нас доволі добре перевіряє. Коли нам умовно телефонує начальник РЕБ однієї з бригад і каже: «Нам треба 10 антидронових рушниць», перше питання, яке в мене виникає, то на який це напрямок, яка там місцевість, які об’єкти потрібно захищати, які перешкоди можуть бути. Дуже багато залежить саме від того, на якій місцевості наші засоби необхідні. Коли ми вже збираємо «повний анамнез», то тоді може виявитися, що і не треба 10 антидронових рушниць, адже для захисту точки артилерії треба наш РЕБ «Кракен», якщо там є ще КСП, то це також інші засоби радіоелектронної боротьби.
Тоді ми вже погоджуємо час і місце з представником бригади, запрошуємо ще суміжні підрозділи і вирушаємо на передову, щоб власним прикладом продемонструвати РЕБ у роботі. Зазвичай ми працюємо за 10 кілометрів від самого «нуля», я на себе одягаю наш РЕБ-рюкзак і ми ходимо, «садимо» «мавіки» та FPV-дрони.
Я завжди кажу, що не треба кращого маркетингу, ніж те, що я досі живий. Щодня наші хлопці телефонують з позицій і дякують за наші засоби. Зовсім нещодавно була ситуація, що мені зателефонували захисники і сказали, що довго не могли евакуювати поранених, адже як тільки вони висувалися на точку, то одразу ворожі «пташки» робили нальоти.
Ми їм відправили наші РЕБ-рюкзаки, один із членів цієї маленької групки висунувся з таким. Абсолютно всі «пташки» противника приземлилися. Коли ворог розуміє, що не може вразити своїми дронами, то починають застосовувати арту і міномети. Наші бійці повернулися живими, засіб РЕБ врятував від уламкового поранення захисника, який йшов з ним.
— Як часто ваша команда їздить на фронт?
— Наша команда працює на фронті кожного тижня. Особисто я теж намагаюсь принаймні двічі на місяць їздити в район бойових дій. Наше головне завдання — навчити всіх військових, які до нас звертаються, та показати, як працюють наші засоби РЕБ.
Коли ми вже опиняємося у безпосередній близькості до лінії фронту, то починаємо працювати. Три-чотири години активної та плідної роботи, проходимося по кожному засобу, фіксуємо дистанцію, висоту, потужність антени, дрон і його тип, фіксуємо все, що літає та на якій відстані впало. Далі ми все це записуємо у протокол, і наші військові вже мають чіткий результат, а потім роблять висновок, що їм треба.
— Що ви можете розповісти про ваші засоби РЕБ та РЕР?
— У нас є портативні та стаціонарні засоби радіоелектронної боротьби. Портативні використовуються безпосередньо в окопах, для бойової техніки ми ставили наші контр-FPV на Abrams та Bradley. Є засоби з антенами спрямованої дії — це, по суті, антидронові рушниці.
Вони мають більш щільну діаграму розкриття, і відповідно можуть на більшу дистанцію працювати. Є засоби, які роблять умовний купол. Це засоби, що захищають певний периметр. Вони спрямовані проти двох типів дронів, які працюють на певних частотах.
До грудня 2023 року кількість ворожих дронів на цих частотах була практично 99%. Потім ми тестували разом з підрозділами ДШВ наші контр-FPV, але нам сказали, що треба такі засоби для людей. Так з’явився наш РЕБ-рюкзак Backpack.
Він призначений саме для захисту групи людей. Як тільки нам військові кажуть, що з’являться дрони противника на нових частотах, то ми одразу замовляємо в наших виробників комплектуючі і готуємо нові тестові версії засобів радіоелектронної боротьби, щоб одразу бути готовими боротися з «пташками» ворога.
Також у нас є Kraken контр-FPV який «закриває» будь-які дрони на певних частотах. Вже ми пройшли ці тестування, і держава буде закуповувати ці засоби РЕБ масово. Стаціонарні засоби РЕБ використовуються для охорони об’єктів критичної інфраструктури, важливих об’єктів та позицій.
Це вкрай потужні засоби радіоелектронної боротьби, вони працюють від мережі. В залежності від потужності, вони можуть працювати на відстані до 10 кілометрів. Такі засоби можна використовувати на відкритих ділянках: на НПЗ, атомних електростанціях, складах зі збереженням палива. Цей напрям у нас теж доволі добре налагоджений.
— У наші дні велику проблему становлять «шахеди». Чи доводиться вам по них працювати?
— Так, працюємо. Втім, це питання доволі дискусійне. «Шахед» рухається в режимі радіоелектронної тиші. Тобто він не випромінює і не отримує ніяких сигналів. Отже, перешкоджати нічому.
По-перше, є певні чекпоінти, на яких «шахед» конектиться із супутником та отримує від нього сигнал для координації свого руху. По-друге, коли він заходить на атаку за 2–7 кілометрів (залежно від цілі і місцевості), то він підключається до GPS для того, щоб удар був максимально точним.
Нині військові відзначають, що «шахеди» стали доволі точними. Відповідно, якщо в цей момент, коли він заходить на атаку, зробити йому заваду і перебити сигнал, то він або баражує в пошуках сигналу, і це дає додаткові 10–15 хвилин мобільним вогневим групам, щоб виявити і знешкодити його, або «шахед» не влучить у свою ціль. Так, він впаде і вибухне, але він не влучить у свою ціль.
— Як нині ворог змінює свої дрони і на яких частотах працюють?
— Радіоелектронна боротьба була, є і буде далі актуальною. Противник постійно змінює частоти, і фактично ті засоби радіоелектронної боротьби, які були актуальними ще декілька місяців тому, то зараз їх вже треба змінювати.
Нам захисники розповідають, що нещодавно була ситуація, коли рашисти прив’язали до дрона оптоволоконний кабель на 10 кілометрів — і так рухався ворожий дрон. Фактично, такі речі нечувані, але якщо вони є, то треба теж знаходити виходи, як з такими ситуаціями боротися. Для цього ми тут і є, для цього працюємо, адже наше кредо — рятувати якомога більше життів.
