Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Монографію «Велика брехня» про методи, наративи та динаміку заперечення Голодомору 1932–1933 року презентували у Національному музеї Голодомору-геноциду. У книзі, зокрема, йдеться про те, як після розпаду радянського союзу росія стала головним противником поширення інформації про Голодомор та організатором кампанії заперечення проти визнання цього злочину радянської влади актом геноциду українців.
Автор дослідження кандидат історичних наук доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький розповів АрміяІнформ, як заперечення злочинів росії є одним із засобів інформаційної війни проти України.
Запереченням Голодомору росіяни підривають українську ідентичність
Заперечення Голодомору як геноциду українців є дуже важливим елементом інформаційної війни. Воно відіграє в росії роль консолідації прихильників антизахідного курсу російського диктатора владіміра путіна. Голодомор в Україні російська пропаганда виставляє як вигадку Заходу, просуваючи тезу, що нічого такого насправді не було, все буцімто вигадали американці винятково для того, щоб налаштувати українців проти росії.
З другого боку, російська пропаганда скерована також на Україну — у нас росіяни намагалися частину людей із не зовсім визначеною ідентичністю, які ностальгували за радянським союзом, перетягувати на свій бік. Для цього вони представляли ситуацію так: не асоціюйте себе з жертвами Голодомору, бо це якесь шахрайство, а краще асоціюйте себе з переможцями Другої світової війни — з совєтськими солдатами.
Сучасний напад на Україну роспропаганда заперечує так само, як Голодомор
Технології, подібні до заперечення Голодомору, росія використовує й у сучасній війні проти України. В книзі я пишу, що вже в часи Сталіна як одне з пояснень Голодомору з’явилось твердження про громадянську війну. Пропаганда стверджувала, що це немов би була громадянська війна в українському селі, під час якої багаті українці стали жертвами бідних українців.
Зараз так само росіяни намагались довгий час стверджувати, що на сході нашої країни жодного втручання з боку рф не було, а українці немов би самі з собою ворогували й воювали. Аж до широкомасштабного вторгнення ця технологія працювала не лише в самій росії, але й почасти на Заході, і лише широкомасштабне вторгнення остаточно її підірвало, хоча й не зруйнувало повністю в очах самих росіян. До сьогодні російські посадовці просувають тезу, що росія не нападала на українців!
росія не визнає своїх злочинів через імперські комплекси і страх відповідальності
В 1990-ті роки росіяни дуже комплексували через розпад імперії і боялись претензій з боку інших народів, не хотіли брати на себе відповідальність за злочини імперської політики. Відповідно, російська влада вирішила додатково своїх громадян не дражнити і не заганяти далі в депресію, застосувавши у пропаганді механізм заперечення будь-яких злочинів росії.
Подібним чином росіяни заперечують розстріл польських офіцерів у Катині, це роблять ті самі історики і журналісти, які заперечують Голодомор. Причому спочатку вони заперечували Катинь, а потім взялися за Голодомор. Злочини проти інших народів поки не привертають уваги російської пропаганди тому, що з боку тих народів ще немає такого потужного запиту на відновлення історичної правда про події, як з боку поляків щодо Катині й українців щодо Голодомору.
Щоб відкрилась правда, необхідно перемогти росію
росія — це великою мірою віртуальна держава. Вона не має реального впливу і змоги подібно до інших країн здійснювати економічний чи технологічний вплив на світ. Натомість росіяни діють у віртуальній сфері, бо це найдешевше — найняти ботів, створити фальшиві акаунти і потім представляти їх як симпатиків росії в інших країнах. Потім це використовують у внутрішній пропаганді, видаючи закинуті ботами наративи за думки пересічних громадян західних країн.
Для того, щоб повністю розслідувати цю політику — як сучасну, так і часів срср — необхідно здобути перемогу над росією й отримати доступ до російських архівів. До сьогодні росіяни мають змогу маніпулювати і заперечувати Голодомор 1932–1933 років, бо ми не отримали доступу до російських архівів про події того часу. Сподіваюся,після перемоги над росією світ подбає про те, щоб українські історики мали змогу побачити, хто конкретно планував інформаційні операції проти України, зокрема й у контексті заперечення Голодомору.
