Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Комітет із політичних питань Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ухвалив проєкт резолюції щодо конфіскації заморожених російських активів та їхнього використання для підтримки відновлення України.
Про це йдеться на сайті ПАРЄ.
У проєкті резолюції, заснованому на доповіді представника Албанії Лулзіми Баші, комітет заявив, що росія повинна забезпечити повну компенсацію за шкоду, завдану її діями, включаючи руйнування інфраструктури, загибель людей, економічні труднощі та інші несприятливі наслідки.
«Приблизно 300 мільярдів доларів заморожених російських суверенних активів тепер мають бути передані в розпорядження для відбудови України», — зазначили парламентарі.
У проєкті зазначено, що станом на червень 2023 року задокументовані збитки інфраструктурі та економіці України, завдані росією, оцінювалися в 416 мільярдів доларів США.
Комітет рекомендував створити «міжнародний компенсаційний механізм» під егідою Ради Європи. Він включатиме міжнародний трастовий фонд, до якого мають бути внесені російські активи, що належать державам-членам Ради Європи та державам, що не є членами Ради. Також рекомендовано створити неупереджену та ефективну міжнародну комісію з розгляду претензій.
У комітеті зазначили, що Рада Європи висловлює свою солідарність з Україною, виключивши росію зі свого членства та створивши «Реєстр збитків».
Такі кроки, підсумував комітет, матимуть потрійну мету: зміцнення України, забезпечення відповідальності росії та стримування майбутньої агресії.
Асамблея у повному складі, яка об’єднає парламентарів із 46 держав-членів Ради Європи, обговорить доповідь у належний час.
Парламентська асамблея, до якої входять парламентарії 46 країн, має розглянути це питання на одній із своїх сесій.
Як повідомляла АрміяInform, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас наголосила на необхідності використати заморожені на Заході російські активи для відновлення України.
Розвиток багаторівневої ППО, масштабування дронів-перехоплювачів, посилення авіації та діпстрайки — серед пріоритетів Міністерства оборони України.
Протидія повітряним загрозам будується за принципом багаторівневої системи й одного типу засобів для захисту неба недостатньо.
Пілот, оператор безпілотних авіаційних комплексів
від 20000 до 25000 грн
Київ
Військова частина А4682
Оператор відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними апаратами
від 22000 до 120000 грн
Луцьк, Волинська область
Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…