Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Великий концерт на підтримку всеукраїнського клубу «Голоси Незламних», що єднає дітей з усіх куточків України, відбувся у Центральному будинку офіцерів ЗС України в Києві. Його учасники — діти, військові та зіркові артисти — зібралися задля того, щоб донести до українських захисників тепло сердець і глибоку вдячність за повсякденний героїзм під час захисту нашої країни.
Ідея створення всеукраїнського клубу «Голоси Незламних» народилась завдяки співпраці бібліотеки Центрального будинку офіцерів з дітьми з тимчасово окупованої Біловодської громади на Луганщині. Створивши у Рівному дитячий клуб «Фортеця Незламних», вони мріяли про нову бібліотеку для своєї громади.
Втілити цю мрію допомогли саме бібліотекарі ЦБО ЗС України, які зібрали для дітей понад 300 книг сучасних українських письменників. Згодом з’явилась думка розширити коло спілкування й охопити всіх охочих дітей з усієї України, долучивши їх до об’єднання «Голоси Незламних».
— Діти — наше майбутнє, тому те, на яких ідеях вони зростатимуть, якими вони стануть, має визначальне значення для перемоги України, — розповіла співорганізаторка концерту, завідувачка бібліотеки Центрального будинку офіцерів Тетяна Алісова. — Наш концерт — прояв єднання дітей з усіх куточків України у прагненні підтримати українських військових і подякувати їм за захист.
Назва клубу не випадкова, адже він збирає голоси дітей на підтримку українських військових з усіх куточків України — Миколаївщини, Полтавщини, Луганщини, Херсонщини, Одещини, Донеччини, Закарпаття. Всюди є ті, хто відгукнувся на заклик бібліотеки Центрального будинку офіцерів записати і надіслати коротке відео на підтримку бійців Збройних Сил України.
З численними відеозверненнями зі словами вдячності українським захисникам можна ознайомитись на сторінках бібліотеки ЦБО ЗС України. Кілька з них продемонстрували на початку концерту, розчуливши присутніх у залі військових.
Продовжили концерт також діти — учні ліцею Міжнародних відносин № 51 Печерського району міста Києва, учасники танцювального колективу Dance. Їхній зворушливий виступ, присвячений незламності українського духу, задав тон усьому концерту.
Родзинкою концерту став виступ військового оркестру окремої механізованої бригади «Холодний Яр», до якого долучились запрошені зіркові гості — Живосил Лютич зі знаменитими авторськими піснями «Меч Арея» і «Мчать козаки» та Юрко «Юркеш» Юрченко, який заспівав хіти «Жовтий скотч» та «Панівна висота» на слова поезій загиблого за Україну Максима «Далі» Кривцова.
— У Центральному будинку офіцерів ми виступаємо вперше, але точно не востаннє, — розповів соліст «холодноярівців», заслужений артист естрадного мистецтва України Олександр Біденко. — Коли нас запросили, то ми вирішили прийти з друзями, яких добре знаємо і з якими вже мали спільну концерти. Вони відразу погодились, бо це рокерська движуха, яка вся зараз на одній хвилі підтримки України.
Продовжило концерт справжнє сузір’я знаменитих співачок і співаків України. З яскравими піснями виступили залужені артистки України, солістки ансамблю Збройних Сил України Христина Охітва та Ярослава Руденко.
Їхній успіх у глядачів та слухачів підхопили заслужені артисти України Андрій Князь та Олексій Шпортько, оркестр Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
А співочий генеральний директор національної бібліотеки імені Ярослав Мудрого Олег Сербін не лише подарував присутнім свої пісні, але й передав до бібліотеки Центрального будинку офіцерів книги видавництва «Ранок».
Концерт «Голоси Незламних» став черговим свідченням того, як діти з усіх усюд нашої країни допомагають наблизити перемогу, підтримуючи і надихаючи захисників України. Вручаючи почесні грамоти його учасникам Начальник Центрального Будинку офіцерів ЗС України полковник Сергій Корня наголосив, що такі заходи неодмінно мають відбуватися задля того, щоб українські діти мали змогу висловити військовим свою вдячність, а захисники України повсякчас відчували підтримку та пошану.
