Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
У протистоянні танк проти БМП результат, як правило, передбачуваний — 125-мм гармата та еквівалент 800-мм броні верхньої лобової деталі й 500 мм бортової броні в танка проти 25–30 мм гармати і більш тонкої броні в бойової машини піхоти. Проте, як показав досвід війни, не все так однозначно.
Нещодавно мережею розлетівся відеоролик, де БМП М2 Bradley 47-ї бригади з автоматичної гармати знешкоджує новітній російський танк Т-90М «Прорив». У результаті дуелі танк було підпалено, виведено з ладу і за короткий час добито FPV-дроном. Кореспондент АрміяInform з’ясовує технічні аспекти цього двобою.
Зі слів командира екіпажу Bradley Олександра, «спочатку працювали бронебійними, потім — усім, що було».
Як видно на відео, на російському танку з перших влучань спрацьовують елементи динамічного захисту, потім екіпаж втрачає орієнтування, танк починає крутити баштою, наїжджає на перешкоду у вигляді дерева, що стояло окремо, втрачає рухливість.
Російський екіпаж після влучання FPV-дрона полишає машину і тікає, а танк починає горіти.
Як розповідає танкіст, підполковник у відставці Микола Саламаха, у новітнього російського танка Т-90М насправді є численні слабкі місця, якими скористався український екіпаж.
По-перше, поля зору прицілів та приладів спостереження командира танка і навідника недостатньо широкі для виявлення противника на близьких відстанях — 4° у разі збільшення 12х і 12° під час збільшення 4х.
Тобто за дистанції ближче ніж 500 метрів у сліпій зоні залишається 100–150 градусів. У випадку з M2 Bradley дистанція двобою була 150–200 метрів.
По-друге, час на перезаряджання гармати — мінімум 8 секунд, проти безперервного вогню з автоматичної гармати M242 Bushmaster, якою озброєна M2 Bradley.
По-третє, надто великі розміри захисного скла ПНМ-Т (приціл навідника комбінований тепловізійний. — Авт.) «Сосна-У» і панорамний приціл — прилад спостереження командира танка «Соколине око» — 220×180 мм, що є прекрасною мішенню на відстані 150 м.
Водночас відхилення від точки прицілювання на відстані до 200 метрів гармати M242 Bushmaster — 30–40 мм. Тобто розстріляти прилади спостереження навіть осколково-фугасними снарядами — не найважче завдання, що його й виконав український навідник М2 Bradley.
Унаслідок численних влучань бронебійних снарядів 16-мм кришка елементів динамічного захисту башти Т-90М не витримала, і ДЗ почали спрацьовувати. Екіпаж, вочевидь, не міг збагнути, звідки ведеться вогонь, і почав крутити баштою, але даремно.
Далі було влучання FPV-дрона або в кришку моторно-трансмісійного відділення, де захисту фактично немає, або в забаштову боєукладку, де мали розміщуватись 8 снарядів з бойовими зарядами, вагою 5 кг пороху кожен.
Отже, що таке Т-90М?
Це новітня модифікація танка Т-72 і його модернізованої версії — танка Т-90. Відрізняється новий танк встановленим новим панорамним прицілом-приладом спостереження командира танка ПКМТ (приціл командира багатоканальний тепловізійний. — Авт.), посиленим броньованим захистом башти.
Також встановлено динамічний захист «Релікт» з більш раціонально розміщеними вибуховими елементами, новий двигун В-92СФ2 потужністю 1130 к.с., дистанційно керована баштова кулеметна установка з кулеметом ПКТ калібру 7,62 мм і боєзапасом 800 патронів.
Але у Т-90М є досить вразливі місця. Як наголошує Микола Саламаха, це:
— Командирська башточка з приладами спостереження, над правим баштовим люком, де під час ведення бою зазвичай перебуває голова командира танка. Товщина броні башточки — до 30 мм. Також уражається з автоматичної гармати.
— Ще одне вразливе місце — редан. Простіше кажучи — нижня частина борту танка на рівні опорних котків. Товщина броні — 25 мм, а самі опорні котки з алюмінієвого сплаву не є перешкодою для бронебійного снаряда.
— Забаштова боєукладка, бронезахист якої до 20 мм.
— Кормовий броньовий лист завтовшки 40 мм, попри елементи ДЗ, здатен витримати постріл з РПГ, але не утримає сердечник бронебійного снаряда.
— Маска гармати — там немає елементів ДЗ, а в місцях кріплення цапф гармати товщина броні становить 30 мм.
— Місце механіка-водія у верхній лобовій деталі. Прилади спостереження незахищені, а товщина броні в шахті, де монтується прилад спостереження, — від 20 мм до 70 мм, а це пробивається бронебійними снарядами автоматичних гармат 25–30 мм на відстані до 300–400 метрів.
Тож, попри всю рекламну кампанію і хвалебні коментарі від російського президента, Т-90М — це не дуже вдала модифікація Т-72, і близько 70 знищених на фронті «проривів» — тому яскраве підтвердження.
