Про обмеження та складнощі, які вдалося і доводиться долати військовим, а також про один з епізодів випробувань, під час яких завданням F-16 було знищити…
У музейному виставкому центрі Музею історії міста Києва відкрилася виставка «Земні шляхи Небесної Сотні», підготовлена з метою вшанування пам’яті загиблих Героїв Музеєм історії міста Києва та Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності.
Виставку презентували в день, коли десять років тому загострилися події Євромайдану — було ухвалено «диктаторські закони».
— Від 21 листопада минулого року ми вшановуємо десяту річницю Євромайдану і Революції Гідності. Ми дуже повільно, але підходимо до подій лютого 2014 року, які стали найтрагічнішими в історії Революції Гідності. Це розстріли на Майдані. Ця виставка присвячена історіям людей, яких ми називаємо Героями Небесної Сотні. Але перед тим, як стати Героями і віддати життя за те, в що вони вірили, ці люди жили окремим земним життям. Вони мріяли, вони мали цінності, які, очевидно, вивели їх на Майдан. Вони мали свої історії, які ми, сподіваємось, за допомогою цієї виставки зможемо розповісти, — зазначила у вступному слові директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.
«Земні шляхи Небесної Сотні» про людей, які стали Героями, про те, ким вони були та що привело їх на Майдан. А також про їхні дуже різні шляхи, які перетиналися в ключові для України моменти та про те, що ці шляхи — їх усвідомлений вибір. Виставка розпочинається з подій, які передували Євромайдану. Це Революція на граніті, акція «Україна без Кучми», Помаранчева революція 2004 року, «Мовний майдан»… Хтось із Героїв був учасником цих подій, а для когось Революція Гідності стала першим і останнім проявом громадянської позиції.
— 10 років тому найкращі представники української нації не побоялися кинути виклик антиукраїнському режиму. Вони це зробили з порожніми руками, тримаючи лише дерев’яні щити і каміння. А іноді тримаючи лише дерев’яні палиці… Слава Богу, сьогодні в наших руках є більш потужна зброя, але й ворог складніший і лютіший, — зазначив т.в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв. — Ми не маємо права забувати жодної сторінки української історії, яка пов’язана з нашою боротьбою. Світла пам’ять кожній людині, яка віддала своє життя на Майдані. Вони це робили в ім’я України, в ім’я нас із вами. Так само, як це роблять наші воїни зараз на фронті. І кожна з наших бригад, кожен із наших підрозділів, кожне наше військове утворення, які сьогодні на фронті, мають право називати себе послідовниками Небесної Сотні. Так само, як і послідовниками армії Української Народної Республіки, послідовниками козацького війська, які боролися за нашу з вами землю.
Вперше в одному виставковому просторі відвідувачі мають змогу побачити велику кількість особистих речей Героїв Небесної Сотні, унікальних артефактів, зібраних у різних куточках України, сповнених драматичних емоцій.
— Це дуже важлива подія — відкриття такої пронизливої і зворушливої виставки, присвяченої долям наших янголів, які тримали над нами небо тоді і надихають своїми вчинками, своєю жертовністю, своїм подвигом і сьогодні мільйони наших хлопців і дівчат. Надихають на те, щоб щодня боротися заради нашого вільного і незалежного поступу. На жаль, найкращі сини і доньки віддають найцінніше, що у них є, за право жити у вільній і незалежній країні. Але ми точно знаємо, що ця війна закінчиться нашою Перемогою, тому що правда завжди перемагає, тому що справедливість має торжествувати, — наголосила заступник голови КМДА Ганна Старостенко.
На виставці представлені речі, які надали родини Валерія Брезденюка, Юрія Вербицького, Назарія Войтовича, Едуарда Гриневича, Устима Голоднюка, Миколи Дзявульського, Романа Гурика, Олександра Капіноса, Ігоря Костенка, Якова Зайка, Володимира Мельнічука, Людмили Шеремет, Івана Наконечного, Богдана Сольчаника, Володимира Чаплінського, Василя Сергієнка, Романа Сеника, Валерія Опанасюка.
Це люди різних національностей, віку, освіти. Географія їх походження охоплює всі регіони України, дехто з-за кордону. Це підприємці й пенсіонери, науковці, митці, студенти… Наймолодшому було 17, найстаршому — 82 роки. Їхні персональні історії вимальовують узагальнений портрет України і українців нашого часу.
— Ця виставка більше зорієнтована не на учасників і свідків тих подій, навіть не на родини Героїв, а на молоде покоління. Для якого Революція Гідності — це вже історична подія. Для нас дуже важливо зробити її не просто важливою подією минулого, а зробити її актуальною, важливою для розуміння того, що відбувається сьогодні. Пам’ять — це зброя. І недарма режим путіна, російська федерація, робили все і до повномасштабного вторгнення, аби спаплюжити і Революцію Гідності, і взагалі волевиявлення українців щодо розвитку і майбутнього власної держави, спаплюжити образ Небесної Сотні, спаплюжити образ наших воїнів, Героїв. І тому ця виставка — це своєрідна зброя, це також засіб для дискусії, засіб для консолідації нашого суспільства. Для мобілізації його на подальше продовження справи і Небесної Сотні, і наших воїнів-захисників, — підсумував генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Виставка триватиме до 25 лютого.
