Тут навчають офіцерів для воєнної та космічної розвідки, радіоелектронної та кіберборотьби, інформаційного протиборства, захисту інформації та безпілотних систем. Інститут є унікальним тим, що…
Вкрай короткою на війні в Україні виявилася життєдіяльність «унікальної» російської РЛС «Ястреб-АВ». Від прибуття на фронт до знищення комплексу минуло кілька годин.
Однозначно невдалим виявився початок нинішнього року для ворожої армії. Новітній російський комплекс артрозвідки 1К148 «Ястреб-АВ», завданням якого є інформування військ про обстріли супротивника, було уражено вогнем реактивної установку М142 HIMARS під час прем’єрної появи на українському фронті.
Зважаючи на те, що у відкритих джерелах про цей виріб від оборонки країни «аналаговнєт» інформації обмаль, кореспондент АрміяInform розпитав про знищену РЛС профільних експертів.
«Коли ви почнете гуглити назву цієї чергової жертви HIMARS, то зустрінетесь з цікавою ситуацією — інформації про «Ястреб-АВ» практично немає. Навіть всезнаюча вікіпедія досі не має статті про цей дівайс. Але не міг же він взятись з повітря? І якщо ми зазирнемо глибше, то таки докопаємось до коріння — державного контракту з дуже довгим номером, укладеним між міністерством нападу ри-фи і тульським ПАТ «Науково-виробниче об’єднання „Стріла“ (входить в концерн „Алмаз-Антей“ і знаходиться під міжнародними санкціями) ще в сиву давнину — у 2011 р.», — про таке АрміяInform розповів дослідник військової історії, техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук.
Фахівець у своєму коментарі зазначив, що за його інформацією контракт передбачав створення дослідного зразка перспективного радіолокаційного комплексу розвідки вогневих (стартових) позицій артилерії під шифром «Ястреб-АВ».
«Козломорді мастєровиє, як завжди, в строки не вклались, і за додатковими угодами ці строки неодноразово продовжувались — останнє доповнення до контракту, яке вдалось знайти, має № 8, було укладене 7 липня 2017 р. і передбачало продовження строку створення комплексу до серпня 2018 р», — підкреслив професор Харук.
Як зазначив експерт, восени 2019 року «Ястреб-АВ» проходив спільні випробування — саме тоді з’являються перші фото цієї РЛС на жовто-блакитному трейлері.
Завершились випробування наприкінці 2021-го або на початку 2022 р. Влітку 2022-го «Ястреб-АВ» демонстрували на російській оборонній виставці «Армія-2022». Причому, за словами Андрія Харука, на табличці біля цього експонату жодних тактико-технічних даних не наводилось. Не опубліковані вони й досі. Тож про параметри цього комплексу можна лише здогадуватись.
«Комплекс 1К148 використовує чотиривісне повнопривідне шасі БАЗ-6910-025 виробництва Брянського автозаводу — на відміну від комплексів попередньої ґенерації „Зоопарк-1/1М“, які базуються на гусеничних шасі», — деталізував свій коментар професор Харук.
«1К148 «Ястреб-АВ» — це станція контрбатарейної боротьби. Або якщо простіше сказати, щоб було зрозуміліше, це станція виявлення гармат, гаубиць і мінометів, що стріляють. Тобто вона засікає виліт міни або снаряда і відразу прораховує зворотну траєкторію. Може працювати, до речі, у дві сторони. Здатна або прораховувати траєкторію, куди впаде снаряд противника, тобто визначати, з якої позицї стріляють, якщо вона, припустимо, обслуговує пристрілку своєї артилерії, або звідки вилетів снаряд, вона може визначити. Тобто прорахувати траєкторію у зворотному напрямку. Тоді туди полетить «відповідь», — у свою чергу розповів у своєму відеовлозі експерт у галузі артилерії, колишній офіцер Генерального штабу ЗСУ полковник запасу Олег Жданов.
За словами військового аналітика, на озброєння РЛС 1К148 було прийнято прямо «з коліс». Експерт розповідає, що цей радіолокаційний комплекс, фазований антенними гратами, здатний в автоматичному режимі відстежувати траєкторію снарядів випущених артилерією противника, що визначає точні координати позиції.
«Його вартість, за попередніми оцінками, становить чверть мільярда доларів, $250 млн. Коли вони зроблять такий наступний, ну тільки можна припускати, що в далекій перспективі», — підсумував експерт Жданов.
Водночас професор Андрій Харук вважає РЛС «Ястреб-АВ» машиною досить громіздкою і примітивною. За його даними, принцип роботи цього комплексу не відрізняється від усіх аналогічних виробів.
«По суті, це трикоординатний радар, призначений для виявлення повітряних цілей, але досить специфічних: малогабаритних і швидких (артилерійських снарядів, мінометних мін, снарядів РСЗВ). Це дозволяє визначити місце, звідки вилітають такі снаряди — тобто, вогневу позицію», — наголосив Андрій Харук.
Він переконаний, що враховуючи, що характеристики «Ястреба-АВ», вочевидь, ліпші від попередників (а «Зоопарк-1М» може засікати вогневі позиції гаубиць на відстані до 12 км, а РСЗВ — 20-22 км), комплекс «міг би підвищити ефективність запорєбрікової артилерії в контрбатарейній боротьбі. Ключові слова — „міг би“… Якби не пара снарядів HIMARS, які не лишили цьому аналоховнєту жодних шансів вціліти», — підсумував професор Андрій Харук.
