Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
В одному з військових закладів Києва для бійців ЗС України, які перебувають на лікуванні з приводу психологічних порушень, провели пʼяту акцію арттерапії «Малюємо з воїном», особливість якої полягає в тому, що військовослужбовець пише картину разом із професійним художником. Цей проєкт є унікальним, адже до цього у світі не було подібних акцій, де військовий малює на одному полотні з професіоналом.
— У процесі воїн навчається по новому ділити простір людини та полотна, підбирати фарби, тему малюнку. А найголовніше те, що наші захисники відчувають підтримку людини з досвідом, що дає змогу розкрити свої таланти та повірити в свої сили, — розповідає лікар-психіатр Інна Черненко.
Художники з професійної точки зору оцінили кожну роботу, і відмітили високий рівень написаних картин. Це говорить про те, що військовослужбовці продовжують боротьбу, але вже не на фронті, а за власне психічне здоров’я та якнайскоріше відновлення.
Також організатори помітили прогрес у деяких учасників, які приходять не вперше. Адже спочатку всі вони малювали війну та розруху, а на картинах переважали агресивні чорні та червоні кольори. Зараз же на роботах зображені нейтральні пейзажі заходу сонця, водоймищ, будинків, при цьому захисники використовують фарби, які вказують на більш стабільний душевний стан. Насамперед це демонструє те, що вони позбулися страхів і жахів війни: спроєктували їх на полотно, а на душі відтепер переважає спокій.
— Кожна зустріч у арттерапійному форматі, коли мистецтво допомагає виживати воїнам — це неймовірна подія. Передусім тут є два важливих аспекти: популяризація досягнень мистецтва та їхня роль у створенні площин відновлення психічного здоров’я людей. Коли хворі військові приходять до нас в рамках арттерапії, то наші науковці можуть проводити цілі дослідницькі колекції. Зокрема, вивчати наскільки швидко відбувається процес повернення людини до нормального життя та які мистецькі засоби є найбільш дієвими. Крім образотворчого мистецтва, також додається музика, яка лунає під час процесу. В цілому це допомагає забути травматичні фактори, приглушити спогади про них та перевести свідомість у сприйняття прекрасного. Звичайно, людина ніколи не зможе назавжди позбутися їх, але це допомагає заспокоїтись та перенести фокус психічної активності, подивитися на себе з іншого боку та віднайти прекрасне у буденності, — зазначає директор Інституту проблем сучасного мистецтва професор Ігор Савчук.
Також Ігор Савчук поділився задумом, що в майбутньому планується розвивати напрямок терапії через театральне мистецтво, де військові будуть навчатися виражати себе через слово.
— Науковці шукають різні варіанти, як саме вони можуть своїми досягненнями допомогти фронту. Зараз ми спільно з нашими закордонними колегами працюємо над спільним проєктом, де одним з аспектів спільної діяльності буде психотравматичний досвід війни. І ця тема надзвичайно актуальна для всієї європейської спільноти, — додав доктор мистецтвознавства.
Це вже був п’ятий захід, де беруть участь воїни, і з кожним разом кількість охочих долучитись до акції тільки зростає. За ці пів року організатори відмітили очевидний зріст творчих здібностей, адже люди, які до цього ніколи не малювали, створюють картини високого рівня.
— З моєї точки зору, цей соціальний проєкт є яскравою демонстрацією геніальності українського народу. Те, що воїни не бояться показати себе як художники — це трансформується на їхнє подальше життя, адже після війни їм треба буде повернутися до цивільних професій, — наголосив організатор події, доктор мистецтвознавства, професор Олексій Роготченко.
Усі воїни залишились задоволеними від малювання та сказали, що ця спроба допомогла їм повірити у власні сили як митців.
