Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Про це кореспондентові АрміяInform розповів експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук Юрій Олійник.
— Загалом результати року для України неоднозначні. З одного боку, українська армія продовжує успішно стримувати ворога. Продовжує працювати економіка, стабільно функціонує життєво необхідна інфраструктура. Частково перенесли бойові дії на територію ворога (атаки на шебекіно, удари безпілотниками вглиб росії. — Авт.). З іншого боку, проблемою залишається запізнілий і недостатній рівень обіцяної допомоги союзників. Попри все, сподіваємось на зрушення в наступному році, зокрема поставки далекобійної зброї та авіації. На цей момент росія переходить до спроби власного наступу. І хоча військові результати мінімальні, однак ситуація сприяє розхитуванню ситуації всередині України. Це має розуміти суспільство, і берегтись інформаційних провокацій.
Важливим дипломатичним зрушенням стало ухвалене 14 грудня рішення Європейської ради про початок переговорів про вступ до ЄС України та Молдови. Це демонстрація того, що на тлі потенційних проблем у підтримці США в ЄС залишається розуміння необхідності підтримки України в середньостроковій перспективі. Звісно, самі переговори можуть тривати десятиліттями (для ЄС все-таки першочерговим питанням залишається інтеграція Західних Балкан, набагато менших за населенням і територією. — Авт.). Але ухвалене політичне рішення — вже великий прорив, що вказує на консенсус про недопущення здачі України знову в московську орбіту.
Головні загрози на майбутній рік: по-перше, ризики зі стабільною допомогою Заходу, насамперед США, що ввійшли у виборчий цикл. Звісно, допомога продовжиться, але слід більше уваги приділяти як комунікації з усіма політичними групами в США, так і співпраці з європейськими союзниками, пріоритетно — Великою Британією. З іншого боку — проблемою залишається недостатній рівень мобілізації економіки та реанімації вітчизняного ОПК, тоді як росія зуміла сконцентрувати виробництво, активно закуповує та виробляє безпілотники. По-третє, слід докласти зусиль до консолідації суспільства і розуміння, що війна може тривати в гарячій фазі ще кілька років. По-четверте, слід удосконалити мобілізаційну систему, забезпечити ротацію військовослужбовців.
Також важливо розуміти, що росія входить в період турбулентності. Бунт пригожина, зростання автономної політики в регіонах (зокрема на Кавказі. — Авт.), незадоволення населення можуть сформувати сприятливі моменти нестабільності, особливо в період березневих президентських виборів. Вкрай важливо Україні та союзникам відстежувати ці процеси і бути готовими вчасно прореагувати.
