У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
«Українські волонтери – це фактично ще один рід наших військ, ще одна наша сила. Наша гвардія небайдужих. Наша армія активних українців. Ця сила не має власного однострою чи офіційного гасла, але є два слова, які, на мою думку, коротко та влучно змальовують явище великого волонтерського руху.
Перше слово – те, яке найчастіше вживають волонтери. Всі дев’ять років війни. Як люди, які завжди на зв’язку. Які прочитають повідомлення чи візьмуть слухавку в будь-який час. О другій ночі чи о п’ятій ранку. І, дізнавшись, що комусь потрібна допомога, дізнавшись про ті чи інші потреби, дадуть просту відповідь: «Плюс». Коротке слово, за яким слідує велика й важка робота. Все, що ви робите задля того, аби цей «плюс» втілився в реальне життя. За цим одним словом можуть стояти десятки повідомлень, сотні дзвінків, тисячі кілометрів дороги, години й навіть дні без сну та відпочинку.
І тоді неодмінно з’являється друге слово. Воно так само просте, але водночас безцінне. Це «дякую».
«Дякую», яке кажуть вам мільйони людей, яких ви підтримуєте. «Дякую», яке завжди кажу вам я.
Слава нашим волонтерам!
Слава всім, хто наближає перемогу!
Слава Україні!»
Джерело: Офіс Президента України
