Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Його позивний — «Фантом». Це всі персональні дані, які наразі можна повідомити. Він — льотчик-бомбардувальник. Його літак — фронтовий бомбардувальник Су-24М, який призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у будь-яких метеоумовах та час доби.
У розмові з журналістом АрміяІnform «Фантом» вперше розповідає про польоти на наднизьких висотах і бомбометання. Далі — лише пряма мова пілота.

— До 2014 року бомбардувальники Су-24М ніколи не літали на висоті менше як 200 метрів. Це була межа, за яку було заборонено заходити з погляду безпеки польотів. Після початку російсько-української війни 2014 року та аналізу наявних загроз ми перенесли рубіж граничної висоти польотів до 50 метрів. Всі ці роки ми набивали собі руку, тренувалися. Планували навчальні польоти із залученням засобів ППО, приданих для оборони аеродрому. Ми намагалися непомітно «проскочити» їхню протиповітряну оборону, вони намагалися виявити наші літаки й умовно збити. Це була тривала та серйозна робота. Коли почалася широкомасштабна війна, ми переконалися, що політ на висоті 50 метрів і нижче — це добрий спосіб уникнути виявлення ворожими засобами ППО. До 50 метрів — це може бути і 49 метрів, і 2 метри. Все залежить від місцевості. Використовуємо особливості рельєфу як власний захист. Був момент, коли під час польоту бачив, як я пролітаю над російським зенітним ракетним комплексом «Тор». Помітив, що в нього активна антена, тобто комплекс працює. Але захоплення мене як цілі не відбулося, бо прохід був на надмалій висоті й на дуже великій швидкості з використанням штучних перешкод місцевості. Швидко — це десь 900–1000 кілометрів на годину. В різних областях України такі польоти мають свої особливості. У Херсонській області — гладкий степ. У Донецькій області — труби підприємств, терикони, лінії електропередач. Треба дивитися в усі чотири ока (льотчика й штурмана), аби не зустрітися випадково з трубою якоїсь теплоелектростанції чи заводу. Додайте до цього рельєфу ще складні погодні умови, наприклад снігопад, і стане зрозуміло, що такі польоти вимагають великої уваги.
Звичайно, росіяни полювали за нашим літаком, переслідували нас і атакували. Наш Су-24М — неперевершений на малих висотах і високих швидкостях. Та це не означає, що ми невразливі. На жаль, ми мали болючі втрати.
Завдяки автоматичній системі пожежогасіння український НРК «Волинський бобер» здатен самостійно ліквідовувати займання після ураження.
Під час масованої атаки у ніч проти 2 червня російські війська застосували понад 700 засобів повітряного нападу.
1 червня та в ніч на 2 червня 2026 року українські захисники завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на ворожу атаку та закликав європейських союзників посилити протиракетний захист України.
До окремого проєкту «Хочу найти» Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими надійшло 200 084 звернення від родин солдатів рф.
Рятувальники дістали тіло хлопчика з-під завалів понівеченої атакою чотириповерхівки.
Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…