Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Історія Голодомору — це також історія спротиву українців злочину тоталітарного комуністичного режиму. На цьому наголосив відомий історик, учасник проєкту «Likбез. Історичний фронт», співробітник Інституту історії України Геннадій Єфіменко.
— Голодомор — це не лише жертва і трагедія, не лише вбивство мільйонів людей, не лише злочин комуністичного режиму. Голодомор також — це спротив українців, завдяки якому ми збереглися як народ. Це історія не лише тих, хто помер від злочинно організованого голоду — це історія тих, хто вижив і, зрештою, переміг. Саме через спротив українців у кремлі були змушені відмовитися від того курсу, від того комуністичного штурму, який був характерним для 1929–1932 років. Мільйони українців загинули, але мільйони ж і вижили та зупинили злочинну владу від продовження її політики, — зауважив науковець.
Тому говорячи про Голодомор 1932–1933 років потрібно говорити про боротьбу, про спротив, про тих українців, які допомагали одні одним. Завдяки їм збереглась українська нація.
Детальніше про важливість повернення в українське суспільство пам’яті про Голодомор як геноцид українського народу читайте в інтерв’ю з дослідником.
