Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Ухвалення Стратегії морської безпеки України є важливим кроком на шляху до забезпечення національної безпеки в українських морських просторах. Про це йшлося під час засідання міжвідомчої робочої групи з підготовки проєкту Стратегії морської безпеки України.
Про це повідомляє пресслужба Ради національної безпеки і оборони України.
Відкриваючи засідання, Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов акцентував на тому, що проєкт Стратегії передбачає амбітну ціль — зробити Україну морською державою, адже це «питання нашого подальшого виживання і розвитку».
При цьому він нагадав, що проєкт документа було розглянуто та ухвалено на засіданні РНБО України у 2022 році, за два тижні до повномасштабного вторгнення російської федерації. Втім через суттєві зміни безпекової ситуації у Балто-Чорноморському регіоні проєкт відкликали на доопрацювання.
Олексій Данілов підкреслив, що проєкт Стратегії охоплює різні аспекти життя країни, включаючи економіку, безпеку, довкілля та міжнародні відносини.
За словами секретаря міжвідомчої групи з підготовки проєкту Стратегії, керівника управління стратегічних розробок Сергія Кандаурова, у документі йдеться про нарощування спроможностей ЗСУ для стримування збройної агресії проти України з морських та річкових напрямків; будівництво збалансованих Військово-Морських Сил з усіма родами сил; нарощування спроможностей сил безпеки і сил оборони шляхом оснащення морськими безекіпажними апаратами тощо.
Крім того, у документі вперше поставлено кілька завдань. Серед них — створення умов для регулярної присутності сил НАТО в Азово-Чорноморському регіоні, використання всіх можливих міжнародно-правових механізмів задля введення та реалізації повної заборони рф мати військово-морські сили, військові кораблі в Азово-Чорноморському басейні.
Коментуючи проєкт Стратегії, командувач ВМС ЗС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа зазначив, що Збройні Сили України підтримують документ, оскільки він сприятиме захисту національних інтересів України на морі, а «без моря України не буде».
Активну участь у підготовці проєкту документа взяли й народні депутати України. Як повідомила народний депутат Юлія Клименко, у парламенті відбулися комітетські слухання щодо розвитку Азово-Чорноморського регіону. «Україна повинна стати не державою біля моря, а морською державою. МВС повинні підтримувати торговельний флот, а торговельний флот повинен фінансувати МВС. Це практика усіх цивілізованих країн», — зауважила вона.
Учасники засідання міжвідомчої робочої групи з підготовки проєкту Стратегії морської безпеки України узгодили напрацьований проєкт документа. Найближчим часом його планують передати Президентові України для винесення на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Підрозділи Middle-strike ССО ЗСУ уразили у ніч проти 7 червня нафтобазу «Семиколодезянська» та нафтовий термінал в окупованому Криму.
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Оператичний черговий пункту управління артилерійською розвідкою
від 21000 до 50000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Заступник командиpа бойової машини-навідник-оператор, військовий
від 25000 до 125000 грн
Київ
Морська Піхота ЗСУ
Навідник-оператор, військовослужбовець у ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Одеса
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…