Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
Сьогодні в Україні відзначають День сержанта ЗСУ.
Чим живе нині сержантський корпус? Як воює? Та які перспективи має? Про це нашому кореспонденту розповів головний сержант Збройних Сил України Олександр Косинський.
«Ми в рази збільшили підготовку сержантського складу»
— Коли почалася широкомасштабна війна, сама по собі реформа нашого сержантського корпусу зупинилася. Почалась не фаза розвитку, а фаза бойового застосування сержантського складу. Все, чому ми навчалися, до чого ми готувалися, все це врешті-решт ми почали використовувати. Тут доречне порівняння з рухом на автомобілі. Поки ви педаль газу не натиснули і не почали рух, ви можете ремонтувати, готувати машину до поїздки, навіть вдосконалювати її. Але коли вже натиснули педаль і перебуваєте в русі, то вже автівку ремонтувати не зможете, тим більше покращувати її. Правильно? У нашому випадку те саме. Поки в нас були АТО/ООС, коли характер війни переважно мав не інтенсивну динаміку, це дозволяло нам реформуватися. І нам дуже пощастило. Тому що на момент, коли почалася широкомасштабна війна, ми завершили роботу щодо багатьох напрямків і заходів з реформування сержантського корпусу. І в багатьох питаннях ми дійшли до тих точок, де вже можна зафіксувати певні досягнення, — розповідає Олександр Косинський.
За його словами, успішними стали реформа структури посад та військових звань, впровадження нових обов’язків сержантського складу, де розширився спектр повноважень та відповідальності, впровадження нової системи підготовки та освіти:
— І що дуже важливо, ми заклали нові принципи служіння сержанта — наші морально-етичні цінності, традиції, церемонії. І все це дало можливість існувати сержантському корпусу протягом цієї великої війни… На жаль, ми втрачаємо сержантів, яких підготували. Хтось поранений, хтось загинув у бою, хтось перейшов на офіцерську посаду. І виходить так, що потрібно постійно відновлювати наш сержантський корпус. Бо по суті, що таке сержантський корпус? Це не тільки закони, накази, структура, система… Це насамперед — люди. Мотивовані, підготовлені, професійні та віддані сержанти. Тож ми більше приділяємо уваги заходам відновлення в цей період. І на цьому шляху ми в рази збільшили підготовку сержантського складу, — наголошує головний сержант ЗСУ.
Він уточнює, що створено нові навчальні підрозділи, де проходять підготовку командири відділень.
— Ми постійно вдосконалюємо навчальні програми, за якими готуються сержанти. Дивимося на той бойовий досвід, який здобуваємо під час цієї війни, імплементуємо його в ці програми. Дещо прибираємо, дещо скорочуємо. Постійно працюємо над тим, щоб відбирати і призначити на сержантські посади найдостойніших, найпідготовленіших військовослужбовців рядового складу з числа мобілізованих. Бо військовослужбовців за контрактом у нас практично не залишилося на рівні посад командирів розрахунку, відділення, головних сержантів взводу, роти. Вони або пішли на вищі посади сержантів, або, повторюся, стали офіцерами, чи, на жаль, загинули або дістали поранень, — розповідає Олександр Косинський.
«Є випадки, коли навіть головні сержанти батальйонів особисто очолюють штурмові групи»
Олександр Косинський зауважує, що нині посади від командира відділення до головного сержанта роти обіймають переважно мобілізовані:
— У короткий термін відбираємо потрібних людей. Дивимось, як військовослужбовець поводить себе під час бойового застосування. Виявляємо, хто більше підготовлений, морально стійкий до виконання бойових завдань. Відбираємо і ставимо на посади. І дуже швидко під час війни люди «ростуть по посадах».
Головний сержант Збройних Сил України підкреслює, що нині в нашому війську дуже багато сержантів заміщують офіцерів:
— Бо є нестача молодшого офіцерського складу на первинних посадах: командир взводу, роти. І багато сержантів виконують ці обов’язки. Я навіть зустрічав сержанта, який тимчасово виконував обов’язки командира батальйону… І сержанти справляються. Тож можна сміливо говорити, що вони на цій війні виконують дуже великий пласт роботи.
Олександр Косинський зазначає, що сержанти це і ті, хто, частіше за все, безпосередньо веде штурмові групи.
— Є навіть випадки, коли головні сержанти батальйонів особисто очолюють штурмові групи. І головні сержанти бригад не сидять у пунктах управління, постійно працюють у підрозділах… Головний сержант — це той, хто постійно працює на передній лінії, на всій ділянці фронту бригади. Він їздить, працює з людьми, мотивує їх, якщо треба, йде туди, де дуже гаряче, підтримує особовий склад, вирішує проблемні питання, — додає головний сержант ЗСУ.
Він каже, що, незважаючи на втрати серед військовослужбовців, які раніше були носіями «сержантської ідеї», їм на зміну прийшли мобілізовані:
— Більшість з них навіть не знали, що таке сержантський корпус. Але нині ми спроможні їх навчати, доносити їм цю ідею і робити з них сержантів, які нашу ідею нестимуть далі… Ми вивчаємо уроки війни, здобуваємо безцінний досвід, як застосовуються наші сержанти на рівнях відділення, взводу і вище — аж до головного сержанта оперативно-стратегічного угруповання. Постійно працюємо над кристалізацією функцій і завдань, які сержант реально повинен виконувати під час війни. І це дасть нам розуміння, до чого треба його готувати в мирний час.
