Ще за кілька тижнів до початку саміту країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в американському Сан-Франциско найбільш обговорюваною подією прийдешнього зібрання делегацій країн, що розташовані вздовж Тихоокеанського узбережжя, була не стільки можливість переговорів щодо розвитку економічної співпраці та вільної торгівлі держав регіону, як можлива зустріч напередодні цієї події лідерів Сполучених Штатів та Китаю Джозефа Байдена й Сі Цзіньпіна. Зустріч відбулась, уже розповсюджено перші офіційні коментарі самих глав двох наддержав та думки з її приводу політичних аналітиків. Ми зібрали деякі з них.
Одразу слід зазначити, що як у політичній, так і в економічній площині Америка й Китай підійшли до цього саміту далеко не в однаковому, а то й діаметрально протилежному положенні й займаних позиціях.
Політично офіційний Пекін хоч і всіляко декларує свій нейтралітет у ситуації з широкомасштабною російською агресією проти України, яку в КНР уперто називає «українським конфліктом», м’яко кажучи, не надто намагається стримати той же кремль та інші диктаторські режими, що спостерігаються в його орбіті впливу, як-от Тегеран або ж Пхеньян, у роздмухуванні найбільшого після Другої світової війни кровопролиття в центрі Європи. Та й у самій КНР економічні справи йдуть не найкращим чином: велика програма із забезпечення свого населення житлом виявилася чи не прожектом: тільки за останніми офіційними(!!!) даними державної статистики з Пекіна відомо, що ринок інвестицій у нерухомість просів там ледь не на 10 %. А це, немов снігова грудка, що котиться з гори, може призвести до неповернення різнопланових внутрішніх та міжнародних кредитів, які оцінюються трильйонами доларів. До того ж і так по-східному «утаємничений» Китай перестав оприлюднювати статистику щодо безробіття серед своєї молоді, яке вже сягнуло рекордних 20 %. У 2021 році лідер Китаю Сі Цзіньпін популяризував гасло, що символізувало б зміни у провідній економічній державі світу: «Схід підноситься, Захід занепадає». Однак зараз економіка країни стикається з багатьма проблемами, від спадної бульбашки нерухомості та некерованих боргів місцевих органів влади до зниженої довіри та дефляції. ВВП Китаю, який у 2021 році становив 75 % від показника США, у третьому кварталі 2023-го впав до 64 %, приблизно до рівня 2017-го.
Своєю чергою США на тлі російсько-української війни стали справжнім лідером демократичного світу. Президенту Джозефу Байдену фактично вдалося реалізувати одне з гасел його передвиборчої кампанії на зовнішній арені — America is back. Його адміністрації вдалося стримати рівень інфляції, знизити після серйозного стрибка ціни на пальне, що неодмінно фіксується в кожній американській родині, та стабілізувати вартість продуктів харчування. А в боротьбі із зовнішньою експансією КНР, що зростає, офіційний Вашингтон запровадив проти Пекіна цілий ряд санкцій, як-от фінансові, економічні та технологічні.
Зрозуміло, що гра у вищій світовій політико-економічній лізі може відбуватися лише за умов, що обидва суперники змагаються за прийнятними для обох правилами. Але щоб сам матч відбувся, у ньому мають бути зацікавлені обидва учасники. Особливо, якщо змагання задеклароване як «товариське» й одна зі сторін хоче за допомогою суперництва підтягнутися до вищого рівня іншої.
Тож не дивно, що риторика офіційної китайської преси напередодні візиту Сі Цзіньпіна до Каліфорнії змінилася з конфронтаційної до миролюбної. «Не упустіть шансу відновити китайсько-американські зв’язки», — закликав заголовок офіційного коментаря державної інформаційної агенції КНР Сіньхуа. Цей же орган розмістив розлогий матеріал про спомини чинного китайського керманича про його перший візит до США навесні 1985 року, коли Сі Цзіньпін, на той час голова повіту Чжендін у північній провінції Китаю Хебей, зробив перші кроки на американській землі. Уже з тональності цих публікацій можна зрозуміти, на що був налаштований офіційний Пекін напередодні саміту в США: нині Пекіну від США потрібно більше, ніж навпаки.
Байден приймав китайського лідера в маєтку Філолі, заміському будинку з парком і садами, приблизно за 30 миль (48 км) на південь від Сан-Франциско, куди лідери двох країн прибули для участі в роботі саміту організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). У короткому звіті про перебіг обміну думками між Байденом і Сі зазначено, що лідери обговорили «Тайвань, війну в Газі, Україну, а також намагалися згладити гострі кути у своїх відносинах». Нас передусім цікавило на цих переговорах «українське питання». Про що саме йшлося, прямих коментарів від американського президента та голови КНР наприкінці переговорів у Сан-Франциско журналісти не почули.
Портал британського телерадіомовника ВВС зазначив, що «за словами президента США, він із Сі Цзіньпіном обмінявся думками щодо низки регіональних і глобальних питань, «включаючи відмову росії зупинити жорстоку та агресивну війну проти України, та окремо конфлікт у Газі».
Експерти, за інформацією ВВС, вказують, що Байден намагався відмовити Китай допомагати росії у війні, а також вплинути через Пекін на військову допомогу москві з боку КНДР.
Втім, найбільш конкретним і публічним досягненням переговорів наразі видається домовленість відновити канали прямого зв’язку між військовими США й Китаю. Китайці відключили цей зв’язок торік після неочікуваного візиту тодішньої спікерки Палати представників Сполучених Штатів Ненсі Пелосі до Тайваню.
Попри те, що Джо Байден назвав переговори із Сі Цзіньпінем найбільш конструктивними, він продовжує вважати китайського лідера диктатором на чолі комуністичної країни. Про це глава Білого дому сказав на завершення підсумкової пресконференції в Сан-Франциско у відповідь на запитання CNN. Коли Джо Байдена запитали, чи вважатиме він і надалі Сі Цзіньпіна диктатором, глава Білого дому дав позитивну відповідь.
Своєю чергою в окремій заяві Сі Цзіньпін зазначив, що дві країни (США та КНР. — Ред.) «мають широкі спільні інтереси в низці областей, включаючи традиційні сфери, такі як економіка, торгівля й сільське господарство, а також нові сфери, як-от зміна клімату та штучний інтелект».
Він додав, що важливо повною мірою використати відновлені та нові механізми в зовнішній політиці, економіці, фінансах, бізнесі, сільському господарстві, розвивати співпрацю в таких галузях, як боротьба з наркотиками, судова та правоохоронна діяльність, штучний інтелект, а також наука й технології.
На тлі зустрічей у Сан-Франциско природним є запитання «а де ж росія»? А вона, між іншим, також є членом АТЕС. Очікування офіційного кремля від цієї зустрічі можна було заздалегідь визначити рівнем російської делегації, відрядженої на цей саміт. Так от, її очолив… віцепрем’єр уряду рф алєксєй оверчук, людина, яку на фоні Байдена й Сі можна сміливо віднести у світовій політиці до категорії no name. У російському уряді ця персона відповідає за «питання Євразійської інтеграції, співробітництва з міжнародними організаціями (снд, БРІКС, G20 тощо) та планування й організацію міжнародних заходів за участю голови уряду». Просто такий собі «зав. канцелярії». Додати до цього лише можна, що народився товариш Оверчук на Житомирщині, але все свідоме життя пов’язав із москвою. Тобто кремлю відразу було вказано, що в Каліфорнії його представники перебуватимуть на «ослячій лаві», а його делегати зможуть хіба скористатися фартом в отриманні американської візи й побігати місцевими магазинами в пошуках підсанкційних товарів.
«Сам факт зустрічі Джозефа Байдена та Сі Цзіньпіна дуже дратує російську сторону, натомість для України він є позитивним», — про це в ефірі телемарафону сказав радник Офісу Президента України Михайло Подоляк.
Можна обережно припустити, каже Подоляк, що сьогодні ми є свідками початку так званої епохи розрядки.
— Вона може бути поступово сформована у відносинах між Сполученими Штатами й Китаєм. Вони (американці й китайці. — Ред.) почнуть оцей діалог на різних майданчиках і на рівні очільників держав, і на інших рівнях. І це суттєво буде впливати на те, яким ми з вами бачитимемо світ у цілому, — пояснив радник голови Офісу Президента.
Цей факт, акцентує він, дуже сильно дратує російську федерацію. Втім, це цілком очікувано.
— росія розуміє, по-перше, що вона є не глобальним гравцем, що їх ігнорують. Їм абсолютно не потрібна така ефективна й багатоповерхова комунікація Китаю та Сполучених Штатів. рф раніше відігравала певну роль, до початку повномасштабного вторгнення, адвокатувала десь позиції Китаю. Сьогодні росію прибрали звідусіль, — зауважив Михайло Подоляк.
Це ознаки початку іншої епохи у відносинах, каже Подоляк, що є дуже важливим сигналом. Але головний позитив полягає в тому, що вона символізуватиме можливість опрацювати накопичені проблеми й напрацювати інші правила глобальної поведінки. рф цього зробити не може.
Загалом же, за підсумками переговорів у каліфорнійському Філолі міжнародні аналітики погоджуються, що відразу розраховувати на суттєве покращення відносин між США й Китаєм у ситуації, що склалася, нереалістично. Головне, щоб вони не погіршились. Тож, як пише редактор північноамериканського відділу ВВС Сара Сміт, не варто було очікувати від цієї зустрічі гучних заяв чи великих угод, але вона просто була «дуже важлива». А сам же саміт АТЕС триватиме у Каліфорнії ще два дні.
