Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Штурм і зачистка замінованого будинку, де засів противник. Максимально наближені до бойових умови — бійці в повному екіпіруванні та під акомпанемент вибухів і стрілянини мають знищити ворога. Водночас у повітрі кружляють дрони, які щоразу скидають на штурмовиків гранати. Поки що лише навчальні, але це саме те, до чого повинні бути готові бійці під час штурму ворожих укріпрайонів. Так у далекому поліському селі на Рівненщині готують воїнів місцевої 104-ї бригади Сил тероборони ЗС України, які невдовзі сформують штурмовий підрозділ.
За легендою навчань, розвідка дізнається про місце розташування командного пункту ворога. Туди на броньовику одразу висувається штурмова група, але противник встигає не тільки помітити наближення бійців, а й замінувати будинок. Зав’язується бій, навколо вибухи, стрілянина, а в повітрі — ворожі дрони, що активно скидають боєприпаси. Все, як у реальному бою.
— Зараз це навчання, і наше завдання — змоделювати ситуацію так, щоби бійці як фізично, так і психологічно були готові до реального штурму. Тому вони мають взяти за звичку вчасно перевіряти зброю та амуніцію і розуміти, що все, що лежить на землі, може бути заміноване, — розповідає інструктор із позивним «Бєлий».
Під час штурму будинку, де засів ворог, бійці активно використовують гранати. Вони мають просуватися метр за метром і поверх за поверхом, зачищаючи кожну кімнату.
— Будівля штурмовикам незнайома, і ворог, звісно, там усе замінував, встановивши розтяжки та інші «сюрпризи». Активно працюють снайпери, тому бійці мають бути готові до того, що і гранати літатимуть, і дрони зі скидами працюватимуть. До всього цього потрібно звикнути, — зазначає помічник інструктора із позивним «Кепа».
Під час штурму кілька бійців підриваються на розтяжках — є загиблі та поранені. Побратими мають винести їх із будівлі — ворогу на поталу лишати не можна нікого.
— Нам вдалося всіх евакуювати. Нікого не залишили — ані поранених, ані тих, хто на щиті. Приємно, що всі працювали швидко та злагоджено. Впевнений, що такі навчання підуть нам на користь, адже умови справді наближені до бойових. І вибухи, і дрони — до всього цього треба звикнути, — розповідає «Виконавець». Він — командир евакуаційної групи.
У навчальному бою особливу увагу звертають на дії командирів. Зазвичай це сержанти, які мають не тільки вести групу за собою, а й вчасно ухвалювати рішення. Від цього може залежати життя людей.
— Ми маємо виявляти в бійців лідерські якості. Від цього залежить, чи зможе людина командувати своїми підлеглими, чи ні. Це фундамент командної ланки, адже сержант — це вагома частина армії, її хребет, — підсумовує інструктор із позивним «Бразилець».
Такі навчання в 104-й окремій бригаді Сил тероборони ЗС України вже давно стали регулярними. Самі бійці розуміють: уже завтра вони можуть опинитися в реальних бойових умовах, і від того, чи зможуть вони працювати як команда, залежатиме не тільки виконання завдання, а й їхнє власне життя. Розслаблятися собі не дозволяє ніхто, адже попереду — тяжкі бої. Інакше, впевнені рівненські тероборонці, Перемогу в цій війні не здобути.
