Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Про нюанси своєї роботи на Донеччині, завдання, які щодня виконують сапери, й найяскравіші бойові епізоди з початку широкомасштабного вторгнення кореспондентці АрміяInform розповів головний сержант саперного взводу окремої аеромобільної бригади Едуард.
— Основна робота сапера — установка мінно-вибухових загороджень або розмінування місцевості. Ми працюємо переважно в лісових смугах і посадках. Доволі часто нам доводиться стикатися з протипіхотними мінами в некерованому варіанті, тобто на розтяжці. Якщо аналізувати ці майже два роки з початку широкомасштабного вторгнення, то постійно знаходимо заборонені Женевськими конвенціями міни: ПОМ-2, ПОМ-3 «Медальйон», ПФМ-1 «Лепесток», а також касетні боєприпаси, — розповідає головний сержант саперного взводу Едуард.
За словами десантника, кожен сапер повинен мати дуже добре розвинуту уяву, щоб знати, як направити противника піти саме тією дорогою, яку замінували наші Сили оборони.
— Я у своєму підрозділі ще з 2018 року, тому маю доволі великий практичний досвід. Найголовніше, що варто завжди пам’ятати: ніколи не можна недооцінювати противника. Торік у нас була ситуація, коли ворог залишив після себе в деокупованих населених пунктах тубуси від ПТРК, а в них виявилися саморобні вибухові пристрої.
Едуард каже, що бойових епізодів у них з побратимами було доволі багато, і кожен закарбовується в пам’яті.
— У перші дні вторгнення ми їхали виконувати бойове завдання на машині, яка була повністю заповнена мінно-вибуховими речовинами. Нас помітив ворожий літак і почав бомбардувати. Тоді пощастило… А ті емоції ніколи не передати людині, яка сама не відчувала цього.
Працювати під постійними артилерійськими обстрілами для Едуарда та його побратимів уже стало звичайною справою, але опинитися в полі проти ворожого танка та трьох БМП було величезною несподіванкою, яка обернулася для рашистів чотирма спаленими одиницями техніки.
— Ми тоді повинні були працювати в полі й помітили ворожий танк. Одразу вийшли на командирів і передали його координати. Коли злетіли наші «очі», то побачили, що там рухаються ще три БМП. Наші Боги війни тоді влучно відпрацювали по бляшанках окупантів. Одну з тих БМП ми добили, закинувши протитанкову міну. Її башта відлетіла, наче в голлівудському блокбастері, — ділиться спогадами десантник Едуард.
Головний сержант також пишається тим, що у кліпі «Чути гімн» відомого українського виконавця Skofka є кадри того, як колона техніки противника підірвалася саме на тих мінах, які встановлювали Едуард та його побратими.
— Коли кліп тільки вийшов, то мені подзвонили хлопці з іншого підрозділу: «Це ж та колона танків, що підірвалися на мінах, які ти зі своїми встановлював». І ми були дійсно вражені після перегляду кліпу. Ви тільки вдумайтесь: ці танки виробництва 2022 року, до цього проїхалися тільки на параді в москві й виїхали на наші міни, де їх і зустріла гибель! Такі моменти колосально мотивують рухатися далі й повернути під рідний прапор кожну діляночку рідної землі, — сказав десантник.
Фото автора
