Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
З наближенням зимового періоду очікується, що країна-агресор використовуватиме клімат і погоду як зброю, вдаючись до ракетних ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі України. Торішній досвід показав, що саме в цей період наші тепло-, газо-, водопроводи, електростанції стають ціллю рф. Чи стурбовані українські громадяни наближенням зими й наскільки вони готові до нових випробувань, дослідили вчені Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на початку серпня 2023 року було проведено відповідне загальнонаціональне опитування. Методом face-to-face було опитано 2019 респондентів, які проживають у всіх областях України, на неокупованих територіях, де не ведуться активні бойові дії.
Минулої зими завдяки силам ППО, енергетикам, комунальникам та згуртованості українців країна впоралася. Попри численні обстріли й блекаути. Як показало дослідження, українські громадяни високо оцінюють імовірність систематичних ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі цієї зими. Чверть опитаних вважають, що наслідки можуть бути навіть гіршими, ніж торік.
Як зазначив виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський, у більшості опитані впевнені, що зможуть і цього року забезпечити собі відносно комфортне життя в разі пошкодження інфраструктури. Однак цифри різняться залежно від регіонів. Так, у західному та центральному регіоні 56 % здатні впоратися з наслідками обстрілів, натомість на сході це 44 %, а на півдні лише 38 % опитаних.
У разі повторення обстрілів енергетичної інфраструктури, як торік узимку, найбільш вразливими будуть респонденти пенсійного віку (60 років і старші). 42 % з них не зможуть задовольнити побутові потреби та забезпечити собі відносно комфортне життя.
Значний ризик обстріли інфраструктури становитимуть для людей, які живуть за межею бідності. Лише 31 % найменш заможних громадян зможе задовольняти потреби в разі обстрілів. Серед бідних респондентів подбати про себе зможе половина.
На жаль, половина респондентів (51 %), які прогнозують, що атаки на інфраструктуру матимуть гірші наслідки, ніж торішні, не зможуть подбати про себе та свої родини.
Більшість населення, що працює, впевнено, що наслідки обстрілів не завадять їхній роботі. Якщо атаки на українську інфраструктуру триватимуть і їхні наслідки будуть зіставні з торішніми, 56 % працевлаштованих респондентів зможуть продовжити виконувати свої робочі обов’язки. Не зможуть продовжити працювати — 28 %.
Коментуючи результати досліджень, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко порадив орієнтуватися у своїх судженнях на повідомлення офіційних державних органів, зокрема Укренерго.
— Проблеми в нас будуть у тому, що перш за все не вистачатиме генерації, особливо в холод. Це доволі складна ситуація, коли не вистачатиме 10–12 % всієї потужності, яка потрібна в системі, яка, найімовірніше, може спричинити тимчасові відключення в регіонах. Друга проблема — це атаки. З того, що ми бачимо вже зараз, атаки відбуватимуться по високовольтній структурі та по вугільній генерації, — зазначив експерт.
