Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Коли людина зазнає поранення на фронті, їй зрозумілий її стан, вона бачить кров, відчуває фізичний біль та отримує допомогу медиків. Натомість коли після місяців сильного стресу захисника поглинає тривога, вирують чи навпаки завмирають емоції, далеко не кожен готовий звернутися до фахівця з ментального здоров’я. Через стигму та хибні уявлення «невидимі поранення» забирають сили навіть у найстійкіших бійців. Вони страждають мовчки, часом не усвідомлюючи, що з ними відбувається, не наважуючись просити про допомогу.
Тривожність, суїцидальні думки, депресія — це так звані невидимі поранення, яких людина може зазнати на фронті через:
- надмірний стрес;
- сильну втому;
- пережитий ризик загинути;
- сцени жорстокості.
Часто причиною «невидимих поранень» стає контузія. Вибухова хвиля проходить крізь тіло й не лишає слідів, але завдає шкоди організму. Наслідками контузії можуть бути: виснажливий головний біль, дзвін у вухах, різкі перепади настрою, дратівливість.
Відновити ментальне здоров’я легше в оточенні рідних, друзів, колег. Однак вони мають пам’ятати:
- потрібен час і підтримка;
- якщо тривожні симптоми тривають 2–3 місяці й ускладнюються — не можна зволікати, потрібно звернутися до спеціаліста.
Час і підтримка
Коли військовослужбовці повертаються до цивільного життя, у них можуть з’являтися тривожні ознаки «невидимих поранень»: апатія, небажання спілкуватися, агресія.
Пам’ятайте: ці емоції адресовані не вам. А щоб здолати наслідки сильного стресу разом, так само дотримуйтеся трьох головних правил:
- не жалійте;
- поважайте;
- підтримуйте.
Якщо військовий не йде на контакт, не тисніть на нього. Пропонуйте допомогу обережно й максимально коректно.
Якщо є можливість, попросіть про допомогу побратимів чи посестер близької вам людини.
2-3 місяці
Якщо за цей час тривожні симптоми не минули, а навпаки посилилися (чи з’явилися нові), зверніться по допомогу до кваліфікованих спеціалістів.
Нагадуємо контакти фондів та організацій, які надають психологічну підтримку військовим, їхнім рідним і постраждалим від війни:
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів: 0 800 33 20 29.
Благодійний фонд Veteran Hub: https://veteranhub.com.ua.
Благодійний фонд Mindy Foundation https://mindyfoundation.com.ua/.
Гаряча лінія для дружин та матерів військовослужбовців ГО «Громадський рух «Жіноча сила України» 0 800 332 720.
На жаль, не всі здатні подолати «невидимі поранення» самостійно. Багато хто й досі соромиться звернутися по допомогу, адже вважає це проявом слабкості. Попросити про допомогу — це сміливий і завжди правильний вчинок. Не зволікайте, якщо вам чи близькій людині необхідна допомога.
Матеріал підготовлений у рамках комунікаційної кампанії «Ти як?».
