Яка сьогодні ситуація із забезпеченням харчування у військових частинах? З якими виробниками готовий співпрацювати ДОТ? Та чому ми вчимося в західних партнерів у напрямі закупівель для війська?…
Круглий стіл на тему «Культура проти варварства: деокупація Криму» відбувся в Українському кризовому медіа-центрі. Під час його роботи експерти мережі Кримської платформи групи «Гуманітарна політика» поділилися міркування про те, як долати виклики, з якими зіткнеться Україна в інформаційній, освітньо-науковій, культурній та релігійній сферах після деокупації Кримського півострова.
Під час заходу учасники презентували результати роботи над проєктом щодо формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
читайте також:
Про культуру як невіддільний гуманітарний складник деокупації Кримського півострова розповіла кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
— Ми — експертна група «Гуманітарна політика» Міжнародної Кримської платформи в рамках програми «Права людини в дії» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку виконуємо проєкт Української Гельсінської спілки з прав людини з формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та випадків процесу реінтеграції тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у чотирьох сферах: інформаційній, культурно-науковій, освітньо-науковій, культурній і релігійній, — розповіла вона.
Експертка наголосила, що деокупація Кримського півострова — це не лише звільнення територій, а насамперед визволення громадян України. Як епіграф до свого виступу вона навела знамениті слова давньогрецького історика Фукідіда, який зазначав, що місто — грецькою поліс — це насамперед люди, а не кам’яні стіни чи порожні кораблі.
— Ми постійно маємо думати перш за все про людей, а потім про територію. Ми звільняємо не територію, ми звільняємо наших громадян, — підкреслила Евеліна Кравченко. Культурну політику вона розглянула в трьох площинах: культурна спадщина, національна пам’ять і національна ідентичність.
За майже десятиліття від початку російської окупації Кримського півострова суспільство вільної України зазнало кардинальної трансформації, натомість суспільство в Криму не лише законсервувалось у стані 2013–2014 років, а й посилено деградувало під впливом російської пропаганди. Це неминуче спричинить непорозуміння між мешканцями материкової України та мешканцями півострова, долати яке буде непросто. Саме тому слід уже зараз ретельно планувати, яким саме чином Україна буде налагоджувати комунікацію з місцевим населенням у визволеному Криму.
Евеліна Кравченко наголосила, що культурна спадщина Криму й материкової України є єдиним історичним та культурним масивом, який неможливо й неприпустимо розділяти, оскільки він сформувався у взаємокомунікації. Спираючись на цей історичний спадок, необхідно вибудовувати внутрішньоукраїнську взаємодію суспільств українського материка та півострова.
Станом на сьогодні, розповіла експертка, згідно з даними на сайті Міністерства культури та інформаційної політики, на 2023 рік на державному обліку на території Автономної Республіки Крим є 37 пам’яток національного значення. На території Севастопольської міськради — 19 пам’яток національного значення. 32 пам’ятки місцевого значення перебувають у переліку Севастопольської міськради. Загальний перелік пам’яток місцевого значення Автономної Республіки Крим не опубліковано, хоча 25 червня 2020 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні ухвалив постанови, відповідно до яких до реєстру внесено 175 об’єктів культурної спадщини національного значення, розташованих на тимчасово окупованій території Кримського півострова — 164 в Автономній Республіці Крим і 11 в місті Севастополь.
Вибудовувати українську політику щодо Криму вже зараз й у Криму після деокупації півострова необхідно, протидіючи кремлівській пропаганді, яка розглядає Кримський півострів як щось окремішнє від України і приналежне до росії. Намагаючись назавжди приєднати Крим до росії та вписати його в зручний ідеолого-пропагандистський наратив російської історії, російські окупанти, зауважила експертка, діють за двома напрямками:
— Перший — це ідеологічні проєкти, націлені на поєднання Криму з історією російської імперії за часів катерини ІІ. До цього ж напрямку належать і ландшафтні перетворення. Другий напрямок — це переміщення рухомих об’єктів культурної спадщини. Мова йде про музейні колекції, які офіційно вивозяться начебто на виставки на територію російської федерації чи на реставрацію, проте наш моніторинг свідчить про те, що відбувається просто вивезення речей на територію росії.
Одночасно російські окупанти намагаються займатись творенням й утвердженням нової російської ідеології на основі пам’яток культурної спадщини України в Криму. Це, зокрема, здійснюється на основі Національного заповідника «Херсонес Таврійський», де проводиться несумісна зі статусом заповідника господарська діяльність, яка вже обернулась пам’яткоохоронною катастрофою. Також відбувається так звана реставрація Бахчисарайського палацу, під час якої питомо кримськотатарську ідентичність намагаються замінити новою концепцією, яка видається лояльною російській владі.
Протидіючи цьому, Україна має здійснювати наукові дослідження в контексті національної пам’яті та концепції деколонізації з метою створення інклюзивного українського національного культурного простору в Криму. Провідною ідеєю має стати демократизація через культуру, дослідження в галузі історії та релігії, політика національної пам’яті з переважним акцентом на питаннях трагедії Другої світової війни та злочинної депортації кримських татар та інших народів, політика декомунізації тощо.
— У результаті цього ми маємо отримати створення інклюзивного українського національного культурного простору в Криму, — підсумувала Евеліна Кравченко.
Роботу круглого столу продовжили кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України та академічна директорка однієї з магістерських програм Київської школи економіки Тетяна Водотика з доповіддю про демографічні процеси в Криму після Другої світової війни; юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна та експерт у сфері містобудування архітектури та охорони культурної спадщини Андрій Луцик, які зупинились на питаннях охорони культурної спадщини та рекомендаціях щодо законодавчо-нормативних новацій в контексті реінтеграції окупованих територій; а також кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та соціології Херсонського державного університету Володимир Гуріч із доповіддю «Реалізація культурної політики через соціальну роботу», в якій йшлося про напрямки та технології соціальної роботи з акцентом на культуру на деокупованих територіях у контексті подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Переглянути відеозапис роботи круглого столу можна на Youtube-каналі Українського кризового медіа-центру за посиланням.
