Це черговий симптом. Симптом системного виснаження, деградації управління і повного ігнорування базових потреб людини у війні. За даними, які українська…
У приміщеннях танцювальних гуртків піднявся паркет, вікна бібліотеки — забиті фанерою, а до глядацької зали не рекомендовано заходити через два великі отвори в даху.
На жаль, такий вигляд нині має чотириповерхова будівля 9-го Гарнізонного будинку офіцерів, що розташований у Харкові. Причиною такого стану стали вибухи кількох ФАБ-500, якими російські окупанти в березні 2022 року обстріляли місто.
Майже 200 вікон вибито ворожими вибухами
Кореспондент АрміяInform дізнавався в начальника ГБО майора Юрія Максимченка про роботу колективу військової установи щодо відновлення осередку культури.
— Джерелом нашої незламності є ентузіазм та творчий підхід до ліквідації наслідків «русского міра», — говорить майор Юрій Максимченко. — Протягом півтора року ми зробили чимало. Найбільше постраждали дах, водопровід і система опалення. Майже 200 вікон вибито ворожими вибухами. З’явилися тріщини на стінах. Будівля нормально стояла від 1951 року. Мабуть, окупанти вирішили це виправити.
Він додав, що відновлювальні роботи розпочалися із закриття всіх вікон плівкою чи органічним склом.
— Поки чоловіча половина нашого колективу стояла на підвіконні, жіноча — збирала десятки кілограмів штукатурки та розбите скло. Ця важка робота відбувалася під «акомпанемент» жартів чи патріотичних пісень. Можливо, ми здаємось будівельно-ремонтною бригадою, але паралельно успішно проводимо концертні програми у військових частинах, забезпечуємо армійців безкоштовними квітками на виступи відомих артистів тощо. Звісно, масштаби цієї роботи не такі, як були до широкомасштабного вторгнення росії. Проте над поліпшенням ситуації ми активно працюємо, — зазначив майор Юрій Максимченко.
У тандемі з цивільними артистами
До речі, в керівництва 9-го ГБО на зв’язку перебувають усі місцеві цивільні заклади культури та профільні регіональні державні структури.
— Коли виникає необхідність організувати концертно-розважальні програми для армійців, то виходимо на цивільних колег. Свої сили поєднуємо з їхніми можливостями. В результаті з’являються оплески з боку захисників та захисниць України. Приміром, часто на імпровізовані сцени від нас входить вокальний ансамбль «Квітка». А співак із гурту «Крила» Олександр Кутя ще торік добровільно пішов служити. Тому поки що лише пише пісні, з якими виступить уже після перемоги, — пишається начальник 9-го ГБО.
Через необхідність захищати свою державу наразі пустують і вокальні гуртки та студія звукозапису.
До останніх успіхів колективу можна віднести й те, що артисти театру будинку офіцерів працюють над комедійною постановкою «Отелло з Мідлтона». Річ у тому, що ця п’єса була написана російською мовою. Тож тепер усі слова та пісні перекладають на державну мову, готують фонограми тощо. Незабаром відбудуться перші репетиції, а згодом — виступи перед воїнами Збройних Сил України.
— Якщо в моїх руках немає молотка чи викрутки, то спілкуюся з чиновниками та благодійниками з питань надання матдопомоги. Адже своїми зусиллями нам важко буде впоратися. Так, з бюджету обласної військової адміністрації нам виділили 9 мільйонів гривень для реалізації першочергових робіт. На жаль, не вистачає ще 1 мільйона для оплати роботи рембригад. Без останнього розпочати заміну майже 7 тисяч квадратних метрів даху, відновлення опалення та водопостачання, на жаль, неможливо, — поінформував офіцер.
У Будинку офіцерів створять Центр реабілітації ветеранів війни та членів їхніх сімей
До речі, потенціал будівлі та її зручне розташування оцінили представники Міжнародної організації з міграції (МОМ).
Так, в одному з великих приміщень там хочуть створити Центр реабілітації ветеранів війни та членів їхніх сімей. Ціна цього проєкту, вкрай потрібного нашому суспільству, коливається в межах 55 тисяч євро. Скорішому створенню центру заважає відсутність нормального даху та функціонування комунікацій.
— Як у керівника в мене чимало паперово-бюрократичної роботи. Наприклад, зараз займаємося списанням книжок, надрукованих ще за радянських часів. Тематика там, м’яко кажучи, імперська. Тож доводиться оформлювати купу документів, щоб позбутися 20 тисяч книжок, не потрібних уже нікому. Залишаться в нас тільки книжки українських авторів, і це приємно усвідомлювати, — вважає Юрій Максимченко.
Отже, колективом 9-го Гарнізонного будинку офіцерів уже чимало зроблено. Проте доведеться ще добре попрацювати, щоб повернутися до попереднього рівня розвитку та появи дитячого сміху в приміщеннях творчих гуртків закладу культури.
