Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Бій на мішках, перетягування канату, козацький млин та багато іншого — у Військово-морському ліцеї імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного відбулися традиційні щорічні змагання «Козацькі ігри».
— Цього року ми проводимо 14-й сезон славетної історичної спортивно-інтелектуальної програми, де молодь може не тільки показати свої спортивні вміння та здібності, а й під час підготовки ближче познайомитися з історією, військовою майстерністю, побутом і культурою українського козацтва, — розповідає організаторка заходу, заслужений працівник культури України Ірина Павліщева. — Дуже важливо, що цей проєкт, який ми назвали іграми, не забавами, не розвагами, а саме герцями, має на меті згуртувати патріотично налаштовану спільноту задля виховання громадсько-свідомої української молоді. Цього року найбільша кількість команд за всі роки існування програми. Це ще раз доводить, що ігри розростаються і молодь хоче знати своє коріння й славні традиції.
Команди учасників були розподілені за кольорами, бо козаки приділяли їм чималу увагу й кожен символізував щось своє. Наприклад, коричневий та чорний — шану землі, синій та блакитний — море й повітря, зелений — ліси й луги тощо. Програма охоплювала три етапи змагань: інтелектуально-історичний, спортивний і кулінарний.
Спортивна частина складалася з адаптованих конкурсних завдань, побудованих на старовинних козацьких вправах для тренувань. Зокрема під час естафети учасники могли відчути «лікоть побратима», долаючи перешкоди важкопрохідного «лісу», показати силу, підіймаючи, віджимаючи велику корчу, допомоги другові у «складному становищі», опанувати верхову їзду (хоча замість коня була автомобільна шина), перенести пораненого та влучно відстріляти по цілях. А ще новинкою став конкурс «Козацька чайка». Всім відомо, що часто під час морських (річкових) походів через пороги козакам доводилося переносити «чайки» на руках, тож ліцеїсти мали змогу випробувати й себе на міцність. З року в рік конкурси проходять перевірку, якісь змінюються, якісь залишаються назавжди. Серед конкурсів-старожилів «Герць на мішках», «Козацький млин», приготування козацького кулешу.
Традиційно одним з найважчих етапів є інтелектуально-історичний конкурс.
— Цього року він містив три завдання. Перше — це зашифроване слово, яке треба було розгадати за 15 хвилин. Друге — мало дев’ять запитань, що стосувалися побуту, звичаїв та устрою козаків. На нього виділили 30 хвилин. І найважче, про мене, третє завдання. Воно полягало в тому, що ліцеїстам треба було розглянути 19 картинок, де була зображена зброя. Учасники мали розпізнати види зброї українських козаків і назвати кожну, — пояснює бібліотекарка Світлана Селезько.
За її словами, діти дуже ретельно готувалися до змагань, приходили до бібліотеки й читали відповідну літературу, що надзвичайно тішило викладачів.
Звісно, життя завжди вносить свої корективи, тому цього року вперше учасники «Козацьких ігор» не готували куліш. Але без кулінарного конкурсу не обійшлося, бо це частина нашої української культури. Учасники-кулінари отримали домашнє завдання скласти меню з чотирьох козацьких страв, розписати інгредієнти й рецепт і яскраво «захистити» своє меню. Такий собі «Козацький шеф-кухар».
— Усім відомий вислів: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани». Тому головна мета, яку ставили для себе організатори, зацікавити молодь вивченням історії козацької доби й наслідувати найкращі традиції українських захисників. А ще прищепити їм той бойовий дух, який сьогодні допомагає нашим захисникам виборювати перемогу у війні з ницим ворогом, — зазначає начальник Військово-морського ліцею капітан 1 рангу Віктор Шмигановський.
За його словами, найголовнішим у цих іграх завжди було й буде усвідомлення відчуття братерства й уміння змагатися в чесній боротьбі.
— Спортивні конкурси побудовані на історично достовірних фактах тренувань у козацьких куренях. Це важливо, бо так ми ніби торкаємося витоків. Не хочу загадувати наперед, але наступного року ми плануємо розширити конкурсну програму й внести туди ковальство. Чому? Тому що серед українських козаків були знавці всіх ремесел, зокрема й ковальства. Вони могли самі собі виковувати шаблі. Було б чудово, якби ліцеїсти спробували себе в цій справі, — поділився планами на майбутнє очільник навчального закладу.
У цілому козацьке свято у флотському ліцеї відбувалося гучно й весело.
— Це було неймовірно. «Козацькі ігри» не лише дають змогу відчути дух і силу наших пращурів, опанувати їхні звичаї, традиції й ритуали, а ще й згуртовують і мотивують нас, — ділиться враженнями першокурсник Максим.
Погоджується з ним і Анастасія. Вона була єдиною дівчиною в команді, але це не стало на заваді продемонструвати іншим учасникам свою чудову фізичну форму та кмітливість.
— Такого роду змагання дають змогу гартувати як тіло, так і волю. Сподіваюся, що наступні ігри міститимуть більше завдань і для дівчат, адже є дуже цікаві факти про козачок, войовничих жінок, які стояли пліч-о-пліч із козаками, — говорить Настя.
Це спортивне свято подарувало всім учасникам чимало яскравих вражень та емоцій і, звичайно, всі були нагороджені дипломами, відзнаками в окремих конкурсах. Варто зазначити, що приємні несподіванки чекали не лише на переможців, а й на решту учасників, які також отримали заохочувальні грамоти, кубки й солодкі подарунки.
Фото автора
