Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Нещодавно у київському видавництві «Український пріоритет» вийшла чергова (одинадцята) збірка поезій відомого львівського поета і творчого друга АрміяInform Івана Гентоша — «Вистоїмо, браття!».
Ми неодноразово знайомили наших читачів з патріотичною лірикою львів’янина, його літературними пародіями, гумористичними віршами. І ось нова зустріч, нова книжка. Передовсім свіжа збірка Івана Гентоша, яка була представлена поетом на 30-му Lviv BookForum, що нещодавно пройшов у місті Лева, вирізняється своєю глибиною, добротністю, щирістю, мудрістю і філософським поглядом на все, що відбувається в країні. Вона складається із семи розділів, кожен з яких має свою тему, але пов’язаних між собою лейтмотивом незламності українців та вірою в перемогу над заклятим ворогом.
Книжка відкривається потужним розділом «Віримо — завтра настане!», який ілюструє нинішнє життя країни в лиху годину рашистської навали. В жодному вірші — ані натяку на розпач і відчай. Головне завдання поета Гентоша полягає в підтримці українців і насамперед тих, хто захищає рідну землю від окупантів. В розмові з Іваном Михайловичем частоту і влучність його поетичних виступів порівняв з роботою кулеметника.
— Буває, що не встигаю реагувати на всі події, що відбуваються, але є такі, що просяться до віршованих рядків, — зазначає Гентош. — Ну от як було не відгукнутися на подвиг Героя України Олександра Мацієвського? Його «Слава Україні!» в обличчя ворогам і миттєва смерть від куль окупанта нікого з українців не залишили байдужим. В пам’ять про Олександра я написав вірш, який так і називається «Слава Україні!».
Лиш честь — усе інше не має ваги…
Хоча був готовий — вмирати все ж важко.
Лишився один, а довкіл вороги…
Гірка і солодка остання затяжка.
А світ навкруги враз зачаєно втих,
Бо знав ті слова, що ти скажеш, зарані,
Зробивши повільно останній свій вдих,
Вже знаючи добре, що видих останній…
Та в наших серцях, і отут, серед трав,
Ти житимеш, брате, і прісно, і нині…
Бо ти найсвятіше у світі сказав
На славу і вічне життя Україні!
(Уривок з вірша «Слава Україні!»)
Іван Гентош переконаний, що справжній поет не може перемовчати подій, пов’язаних зі спротивом агресії ворога. Тому в кожному вірші — оптимізм, віра в перемогу, натхненна пристрасть і патріотична позиція автора. Центральним в розділі є вірш «Це я кажу…», в якому Іван Михайлович не просто передає наші думки і прагнення, а сміливо говорить від кожного українця. Його поетичні рядки перетворюються в реальну зброю.
Це я кажу… (уривок)
Це я кажу від імені солдата,
Який від ран вмирав чотири дні —
В біді страшній росія винувата,
За все заплатить ще у цій війні!
Це я кажу від імені дитини,
Якій не зупинилась кров із вен —
Хай назавжди проклята раша згине
Під рев протиповітряних сирен!
Це я кажу від імені матусі,
Що рано посивіла від нещасть,
Коли сини хороняться безвусі —
Хай Бог орді сторицею воздасть!
В святім вогні відплатної стихії
Нехай орда змиває смертний гріх!
Ми маєм право бити по росії —
Це я кажу від імені усіх!
— Якщо краєм ока глянути на пропагандистський масив впереміш з дезінформацією, які ллються з рашистських телеекранів, інтернет-видань, то мушу констатувати, що ми ще мало робимо для перемоги в інформаційній і літературній війні, — говорить Іван Гентош. — Тому, вважаю, творчі люди повинні більш активно діяти кожний на своєму місці. Хтось має наближати перемогу сценічною майстерністю, хтось пензлем, хтось піснею та віршованим рядком.
Слово, братове, готуймо до бою,
Зброю, що ворога знище на тлін —
Вдарим по зайдах проклятих строфою,
Що бронебійна, немов «джавелін»!
Буде ще час про кохання писати,
Велич небес і сіяння зірок —
Вірші сьогодні, немов автомати,
Тож без вагань натискаймо курок!
Поезія Івана Михайловича підтримує, підбадьорює, лікує душевні рани, змушує замислитись над вічними земними цінностями. А головне — не залишає байдужими тих, хто з нею знайомиться. Іноді достатньо прочитати назву вірша, щоб здогадатися, про що думки автора — «Цілься старанно у «V» і у «Z», «ЧИ буває щастя на війні…», «В полон не брати!», «Тим, хто „за порєбріком“…», «Ода сітці маскувальній», «Тримаймося, братове!», «Здохніть!». У кожному вірші звучить тверде переконання, що, попри всі жахи війни й гіркоту втрат, життя триває і треба жити нині й уже.
Важко уявити Івана Гентоша без гумору, іронії чи пародії. Ось і в нову збірку автор помістив те, що, за його словами, «тішить слух». Пропонуємо вашій увазі уривок з вірша «Новини — люкс!».
Бальзам на душі (не для тіла!),
Що так втішає багатьох:
Новини — люкс! Москва згоріла!
І, кажуть, навіть Putin здох!
Чи преса трохи перегнула
І все за бажане здалось?
Хай не згоріла, а втонула,
Й не та москва — та все хоч щось!
Отож — була на морі качка,
Не ураган, і не тайфун,
Але… «Случілась нєзадачка»,
Бо звідкись прилетів «Нептун»!
Та й відвернулася фортуна,
І далі наче у кіно,
«Славетний» флагман до Нептуна
Пішов на чорноморське дно!
Своєю поезією Іван Гентош не лише бадьорить нас усіх, а й відстоює правду й справедливість, смажить ворога, вчить любити й шанувати рідну землю, а в тяжкий час — боронити її.
