За понад пів століття інтенсивної експлуатації F-16 Fighting Falcon у спільноті військових, дотичних до бойового застосування цього багатоцільового винищувача, з’явилося чимало жартів про…
Україна посилено готується до іще однієї важкої зими, адже цілком ймовірно, що з настанням холодів росія знову поновить удари по енергетичній інфраструктурі. Про те, до чого варто готуватись та чим і як ворог може завдавати нових ударів, кореспондент АрміяInform запитав у речника Повітряних Сил ЗС України Юрія Ігната.
— Пане Юрію, чи очікуєте ви, що росіяни знову намагатимуться влаштувати в Україні блекаут та як готуються до цього у Повітряних Силах?
— Немає сумнівів, що окупанти не відмовилися від своїх планів і знову намагатимуться завдавати ударів по всіх об’єктах критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період. В цьому насправді немає нічого нового. Звичайно ж, протиповітряна оборона та наші енергетики готуються до найбільш негативних сценаріїв. На мою думку, якщо Україна витримала удар минулого разу, коли у противника був набагато більший запас засобів ураження, то витримаємо його і зараз. Торік ми взагалі не мали західних засобів середнього радіуса дії. Лише восени 2022 у нас з’явились перші NASAMS та IRIS-Т і то у дуже обмеженій кількості.
Нині ж, окрім радянських систем, як то С-300, «С-125» чи «Бук-М1», які й досі працюють у нас доволі ефективно, українське небо прикривають комплекси PATRIOT, NASAMS, IRIS-Т, HAWK, RAVEN. Є також і армійське ППО малого радіуса дії, зенітна артилерія та мобільні вогневі групи. За останньою інформацією, Україна отримає більше самохідних зенітних установок Gepard саме для захисту об’єктів енергетичної інфраструктури, а також австралійських антидронових систем Slinger.
Підсумовуючи, впевнено можна сказати, що сьогодні ми маємо таке різноманіття засобів ППО, якого немає у жодній іншій країні. Хоча кількісно ми потребуємо значно більше сучасних засобів протиповітряної оборони та боєприпасів до них, аби убезпечити усю територію нашої країни від атак росіян. Попри це, я впевнений, що наша протиповітряна оборона докладе максимум зусиль та застосовуватиме усі наявні засоби, для захисту як енергетичного сектору, так і стратегічних об’єктів держави та об’єктів критичної інфраструктури.
росіяни накопичили близько 600 крилатих та балістичних ракет з радіусом польоту у 500+ кілометрів
— За вашою інформацією, чи достатньо у ворога ракет та іншого озброєння для реалізації плану зі знищення української енергетичної інфраструктури?
— Наскільки мені відомо, за даними української розвідки, станом на кінець літа росіяни накопичили близько 600 крилатих та балістичних ракет з радіусом польоту у 500+ кілометрів. Це, звичайно ж, без урахування запасів старих радянських ракет, таких, як, наприклад, Х-22 чи Х-55, керованих авіабомб, керованих авіаційних ракет чи зенітних керованих ракет комплексів С-300, які також використовуються ворогом для обстрілів прифронтових територій та терору цивільного населення.
З 11 вересня 2022 по 9 березня 2023 року було знищено 750 ворожих крилатих ракет
Нагадаю, що у період з 11 вересня 2022 по 9 березня 2023 року було знищено 750 ворожих крилатих ракет і приблизно таку саму кількість ударних БПЛА. А якщо додати ті, які не вдалося збити, можна собі уявити, скільки всього росія випустила по нашій критичній інфраструктурі цих засобів ураження. Так, зараз у них менше ракет. Але, на жаль, маємо констатувати, що російська промисловість і досі має можливість виробляти ракети, хоч і у невеликій кількості. Значну ставку ворог робить на дрони-камікадзе типу Shahed, нальоти яких вже стали регулярними, особливо на півдні нашої країни. росія має стабільні поставки цих безпілотників з Ірану та налагодила їх виробництво чи збірку на власній території. У порівнянні з ракетами, вони набагато дешевші та простіші у виготовленні, а їх масове застосування під час комбінованих атак ускладнює роботу нашої протиповітряної оборони.
Наприклад, тільки у вересні ворог застосував понад 500 «Шахедів». Значною проблемою, особливо для прифронтових територій, залишається російська тактична авіація, котра щодня скидає десятки керованих авіабомб, зокрема й по цивільних об’єктах. Для протидії їм нам потрібні додаткові засоби ППО далекого радіуса дії, а також сучасні літаки, аби відігнати російську авіацію від лінії фронту та здобути перевагу над ворогом на тимчасово окупованих територіях.
Окупанти регулярно змінюють свою тактику. Атакують з різних напрямків одночасно, комбінують засоби, використовують хибні цілі, постійно міняють маршрути руху своїх ракет
— Чи змінюють росіяни свою тактику та яка їхня реакція на посилення української протиповітряної оборони?
— Свою тактику вони змінюють регулярно. Атакують з різних напрямків одночасно, комбінують засоби, використовують хибні цілі, постійно міняють маршрути руху своїх ракет, БПЛА та програмують їх таким чином, щоб обійти нашу ППО. Ворог намагається робити все для того, аби якомога більше засобів ураження долетіло до своїх цілей. Постійно проводить розвідку, де знаходяться наші засоби ППО, як вони змінюють позиції. Не полишає також спроб «дістати» нашу авіацію та знищити інфраструктуру військових аеродромів.
Зараз ми бачимо тенденцію до збільшення використання «Шахедів». Майже щодня росіяни застосовують десятки цих дронів. Запускають їх, як правило, групами із різних напрямків у декілька хвиль. Звичайно ж, це збільшує навантаження на нашу протиповітряну оборону, особливо, якщо одночасно з цим наш повітряний простір атакують крилаті чи балістичні ракети, застосовуються «фальш-цілі» та працює російська РЕБ. Аби не витрачати доволі дорогі ракети до зенітних комплексів малої та середньої дальності для збиття дешевих дронів-камікадзе, нам потрібно більше систем ближньої дії. Наприклад, німецьких зенітних самохідних установок Gepard, систем Skynex та їх аналогів, які добре справляються з ударними дронами.
— Дякую за розмову.
