У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
З моменту великої навали московитів на територію України вся наша країна об’єдналася проти російського ворога. Поки дорослі воюють на фронті, лікують наших захисників в шпиталях, закуповують для них автівки, необхідне озброєння та обладнання, над наближенням перемоги працюють і юні українці. Вони волонтерять, донатять власні заощадження або збирають кошти для захисників. А 16-річний харків’янин Радомир Тютюнник моделює для українських військових дрони-камікадзе. Про це він розповів під час брифінгу, який спеціально для нього влаштували представники ОУВ «Харків» у Харківському Медіа Хабі.
Радомир ділиться, що його батько з перших днів широкомасштабного вторгнення боронить Україну від російських окупантів. Носить український піксель й рідна сестра хлопця. Тому юний винахідник з перших уст знає про специфічні потреби українського війська:
— У мене був дрон Mavic 3 Classic — мені його подарували на день народження. Але я його віддав нашим військовим. Потім побачив відео про FPV-дрони й вирішив зібрати такий самостійно. І після цього понеслася, — усміхається хлопець.
Конструюючи перший апарат, Радомир вклав власні заощадження, також фінансово допомагав батько. До справи хлопець підійшов ретельно: спочатку самотужки розбирався в складниках та безпосередньо в процесі збору гаджетів — вивчав інформацію в Інтернеті та на YouTube. Тепер замовляє необхідні деталі за кордоном та на українських сайтах. Всі БПЛА передає українським військовим — смерть ворогам принесли вже понад 50 виготовлених ним FPV-дронів.
— Я захоплююсь відео, на яких такі дрони-камікадзе уражають техніку ворога: як вони в танки влітають, в машини. Чи шкода мені власних зусиль? Ні, адже мій дрон робить свою роботу — нищить окупантів, — зазначив Радомир під час брифінгу.
А зі збором коштів тепер юному винахіднику допомагають волонтери та небайдужі українці.
Безпілотники Радомира можуть нести на собі вибухівку вагою 1-1,2 кг та залітати в тил ворога на відстань 8-9 км. Собівартість такого апарата — близько 14 тисяч гривень без урахування розхідників та логістики. На виготовлення одного дрона хлопець витрачає приблизно півтори години. А нещодавно до нього приєдналися і однодумці — однокласники та друзі. Конструюванням команда займається у вільний від навчання час.
— Займаємося цим після уроків або у вихідні дні. По-іншому ніяк, бо школу пропускати також не можна — я навчаюся в 11 класі, попереду випускні іспити та вибір вишу, — говорить хлопець.
До речі, з майбутньою професією Радомир вже визначився, але відкривати таємницю поки не став — щоб не наврочити. Проте запевнив, що вона також буде пов’язана з українською армією.
А поки школяр поділився ще однією маленькою мрією — у майбутньому хоче зібрати гексокоптер-бомбардувальник з тепловізійною камерою, що зможе нести вагу до 15 кг.
Фото автора
