Костянтин Філіпов — представник нового покоління офіцерів, які досвід і командирські навички набували безпосередньо в бойових діях. Полковник брав участь у визволенні Маріуполя від…
Після широкомасштабного нападу на Україну російська державна пропаганда отримала новий імпульс. Одним із її помітних проявів стала індоктринація молоді, насамперед через систему шкільної освіти.
Днями ґрунтовну доповідь з назвою «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?» представив керівник програми «Історична та культурна політика» Українському інституту майбутнього Сергій Громенко. Кореспондент АрміяInform поспілкувався з експертом, щоб з’ясувати — чи можливий путінюгенд — аналог нацистського гітлерюгенду — в сучасній російській федерації.
— Ми бачимо, як впродовж правління путіна, особливо після 2014 року, в російській федерації відбулося потужне посилення пропаганди через систему шкільної освіти. Визначальну роль у цьому відіграла окупація українського Кримського півострова. Величезні зрушення у сфері поширення пропаганди через школу відбулися в росії також після початку широкомасштабного нападу на Україну. З огляду на це виникає питання: наскільки ефективною виявилась пропаганда в російських школах після 2014 року, якою вона є зараз і якою вона може стати у майбутньому?
— Оскільки у 2022–2023 роках відбувся потужний перелам у впровадженні пропаганди в шкільну освіту, можна дійти висновку, що попередня діяльність після 2013-го року, коли путін анонсував свій єдиний підручник з історії, була оцінена самими росіянами як не надто ефективна. Адже якби вона працювала, як задумувалось, то цього великого повороту після 24 лютого 2022 року не сталося б. Те, що він стався, свідчить, що пропаганда у російських школах після 2013 року була недостатньо ефективною.
Пропаганда у російських школах після 2013 року
була недостатньо ефективною
Наскільки буде ефективною та політика, яка запроваджується після 2022 року, сказати наразі важко, але можна припустити, що в найближчі один-два, максимум три-чотири роки не відбудеться жодних кардинальних змін. Більшість старшокласників, ті, хто зараз навчається у 10-му та 11-му класах, на яких припало головне вістря російської пропаганди — це вже майже дорослі люди, чиї цінності й погляди вже сформувалися раніше. Частково це відбулося під впливом батьків, частково під впливом індивідуального досвіду, частково через Інтернет, який досі лишається в росії непідконтрольним державі.
Це означає, що якщо на цей момент молода російська людина ще не стала «ватником» і «турбопатріотом», то жодна пропаганда тут не тільки не допоможе, а навіть навпаки буде сприйматися з відторгненням. Якщо ж хтось із представників російською молоді вже є путіністом, то тут пропаганда лише підсилюватиме наявні в нього переконання.
— Тоді на кого скерована сучасна пропаганда в російських школах?
— Насамперед на учнів середнього та молодшого шкільного віку. Проблеми почнуться приблизно через 5 років, коли ця система повністю охопить молодших школярів і тих, хто зараз перебуває у п’ятому класі. По-перше, ці діти позбавлені індивідуального досвіду, вони вже не так добре пам’ятають росію до великої війни, до остаточної тоталітаризації. По-друге, внаслідок репресій, які постійно посилюються, батьки будуть менше говорити з дітьми про поточні події чи, тим більше, висловлювати незгоду. По-третє, в силу психологічних вікових особливостей молодші школярі не зможуть протистояти активній російській пропаганді, яку проводять значущі дорослі, тобто вчителі.
Через 5 років проявиться максимальний ефект
пропаганди в російських школах
Крім того, як ми вже бачимо, відбувається не тільки лобова пропаганда зі сторінок шкільних підручників і на уроках, але й усілякого роду залучення до активних справ, наприклад, до виготовлення окопних свічок чи плетіння сіток. Це формує певний погляд, певне залучення у справу загальноросійського патріотизму. Коли це покоління молодших школярів дійде до свого 10-11 класу через 5 років, тоді пропаганда покаже себе з найефективнішого боку. Саме тоді на виході й будуть оці лояльні виборці путіна й у підсумку солдати, набагато більш вмотивовані, ніж ті, які є зараз.
— Ми часто говоримо про те, що сучасна молодь не дивиться телевізор, що телевізор повністю програв Інтернету. А чи не програє так само відкритому Інтернету і школа? Наскільки ефективною буде російська шкільна пропаганда за умови наявності інших джерел інформації?
— Ми говоримо про те, що телевізор програв Інтернету тому, що їх можна порівнювати між собою, як канали трансляції інформації. Однак школу й Інтернет порівнювати не можна, бо це засадничо різні речі, вони не є явищами одного порядку. Школа займає набагато більше місця в життя дитини, в житті учня. На відміну від телевізора з Інтернетом, вона є обов’язковою. Школа вимагає не просто зворотного зв’язку, вона вимагає активного залучення.
Інтернет неспроможний перемогти пропаганду
через систему шкільної освіти
Телевізор можна не дивитись, від Інтернету можна відмовитись. Натомість не можна проігнорувати те, що тобі розповідають на уроках і те, що написане в підручнику. Про це потрібно потім розповідати на іспиті, причому саме так, як у підручнику написано. Саме через обов’язковість навчального та виховного процесів у школи буде значно більше інструментів впливу на російських дітей, ніж у Інтернету. Тобто Інтернет, можливо, буде певним продухом, буде пом’якшувати шкільну пропаганду, але перебити її натиск він неспроможний.
Наприклад, раніше, з 2014 до 2022 року, у російських школах можна було проігнорувати одну класну годину, присвячену анексії Криму. Тепер же неможливо ігнорувати пропагандистські класні години, бо вони відбуваються щотижня. Неможливо ігнорувати всю цю масову кампанію з великих і численних заходів «турбопатріотичних» заходів. Тепер російському школяреві відступити і сховатися від цього валу пропаганди просто неможливо.
— Основна пропаганда у межах шкільної освіти відбувається через предмети суспільно-політичного циклу, насамперед через історію росії. До цього долучаються виховні години, які в росії зараз називаються «Розговори о важном». Саме під час цих годин учням розповідають про «специальную военную операцию», виправдовують агресію проти України. Наскільки ці заходи можуть бути ефективним, якщо цьому будуть чинити опір дорослі? Чи можуть дорослі взагалі чинити опір цієї індоктринації їхніх власних дітей?
— Власне, я вже відповів на це питання. Протистояння пропаганді в школі не може бути ефективним без особистого родинного досвіду. Тобто, якщо вся родина стане заперечувати те, про що розповідають у школі, тоді у дитини може скластися, якщо ми говоримо про молодших школярів, певний когнітивний дисонанс. Наслідки цього можуть бути непередбачуваними — від вибору тієї чи іншої точки зору до повної недовіри до будь-чого, про що дитині розповідають.
У присутності дітей російські батьки мовчатимуть навіть на кухнях
Однак, я вже зауважував, у міру того, як будуть посилюватися репресії проти російського населення, проти особливо балакучих, росіяни будуть зменшувати саме спілкування з дітьми. Вони не будуть обговорювати з дітьми потенційно небезпечні питання. З тих фокус-груп і індивідуальних опитувань, які Україна неформально проводить на території росії, ми можемо сказати, що на сьогодні приблизно третина росіян вже не розмовляє з дітьми про «специальную военную операцию» і про те, що написане в підручнику історії. Третина розмовляє максимально коректно, нейтрально, не ускладнюючи, щоби не спровокувати скандалів. А ще в третини дорослих немає дітей шкільного віку.
Усе це свідчить, що батьки, залякані можливістю репресій, будуть мовчати навіть на кухнях й особливо в присутності дітей. Завдяки цьому в державної пропаганди в школах просто не буде альтернативи.
— Якою тоді може бути роль не батьків, а, скажімо, вчителів? Чи можна сподіватися на якийсь принаймні пасивний опір державній пропаганді через систему шкільної освіти?
— На жаль, ні. Пасивний спротив російських вчителів фіксувався з 2014 по 2022 рік, але після 2022 року, після запровадження нового законодавства про дискредитацію російської армії, він практично зник. Навпаки — почався справжній вал доносів. За перші пів року від початку широкомасштабного вторгнення було написано майже 150 тисяч різних доносів. Є російські громадяни, які серійно це роблять, пишуть доноси сотнями.
російські вчителі не будуть опиратися пропаганді
Велика частина донощиків — це саме вчителі, які «стукають» на своїх учнів і учні, які доносять на вчителів. У такій ситуації вчителю набагато безпечніше буде дотримуватися генеральної лінії партії. Або ж, якщо вже совість не дозволяє це робити — піти з професії чи просто мовчати про якісь найганебніші речі. Опиратися пропаганді російські вчителі не будуть.
— російські ліберали стверджують, що путінюгенд, подібний до гітлерюгенду в нацистському третьому райху, в сучасній російській федерації неможливий. Проти цього працює демографія, сучасні засоби комунікації, відкритий світ тощо. Чи можна погодитись з такою точкою зору?
— На мій погляд, путінюгенд в сучасній російській федерації вже відбувся. Загальна кількість дітей, залучений до «юнармии», до «движения первых», складає вже три мільйони. Три мільйони дітей! Це, звісно, не більшість, але це така чисельність, яку неможливо проігнорувати.
Тому путінюгенд в росії вже відбувся і він ставатиме дедалі потужнішим, дедалі активнішим. Особливо в міру того, як всі інші можливості для кар’єрного заростання, взагалі всі інші соціальні ліфти, окрім такого собі «турбопатріотичного» ліфту служби в армії, спецслужбах чи державній бюрократії, остаточно зникнуть.
Як ілюстрації наведено слайди з доповіді Сергія Громенка «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?» в Українському інституті майбутнього.
