Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Одним із пріоритетних завдань, які сьогодні стоять перед морською піхотою України, є формування Корпусу морської піхоти. Цей процес охоплює цілий комплекс заходів, який передбачає не тільки забезпечення технікою та озброєнням сформованих нових військових частин та підрозділів, а й інтенсивне навчання особового складу.
Днями на одному з полігонів військовослужбовці окремої бригади морської піхоти провели тренування у рамках бойового злагодження.
— У нас ще багато незавершених справ на Донеччині, тому після злагодження маємо обов’язково повернутись, щоб відвоювати Донецьк, Маріуполь, Бердянськ, — розповів під час тренувань досвідчений морпіх на псевдо «Грек». — Після звільнення частини Херсонщини наш підрозділ тримав оборону на Авдіївському напрямку, багато ворога поклали, але не всіх. Тому роботи ще багато.
Морські піхотинці на практиці здобувають знання, навички та вміння, які в майбутньому можна швидко адаптувати до різних умов бою, що своєю чергою допоможе мінімізувати втрати під час виконання завдання.
Олег на позивний «Ехо» родом з Болградського району, що в Одеській області. Він мінометник і захищає Україну у складі бригади з перших днів вторгнення. Чоловік каже, що сам вирішив піти захищати рідну землю від російських загарбників, відчував відповідальність за свою родину та країну.
Морський піхотинець пригадує, як увечері 8 березня 2022 року після чергового випуску новин у нього урвався терпець і, відкинувши всі вагання, він ухвалив єдине правильне рішення.
— Наступного дня був у військкоматі, а 13 березня вже в одеській бригаді морської піхоти, — розповідає Олег. — До цього часу досвіду служби не було, доводилося опановувати цю важку справу з нуля.
Після навчання та підготовки Олега розподілили до мінометної батареї. Разом зі своїм підрозділом він пройшов крізь важкі бої, звільняв Миколаївщину та Херсонщину, а потім воював на Донеччині. Зараз же він переконаний, що треба бити окупантів доти, доки не буде звільнено всю територію України.
За словами «Ехо» вони з побратимами щодня тренуються та відточують навички володіння зброєю, проводять заняття з тактичної, вогневої, інженерної, десантної видів підготовки. Тренуються як новобранці, так і вже досвідчені воїни, які передають власний бойовий досвід, здобутий у запеклих боях з російськими загарбниками.
26-річний Віталій «Балу» один з тих, хто прийшов у підрозділ нещодавно. Служив строкову в Нацгвардії, але каже, завжди мав поклик у серці опинитись у морській піхоті.
— Настав час і Бог мене почув. Ось після «учебки» я вже тут, — усміхаючись каже захисник. — Тренування дуже насичені та на високому рівні. Не просто так «побігати», а нас вчать, відповідають на всі запитання. Якщо відпрацьовуючи, наприклад штурм окопів, щось не зрозумів, то інструктор одразу зупиняє епізод та чітко все роз’яснює.
На хлопця вдома чекає дружина та мати, які підтримують і переживають за чоловіків у його родині, адже брат захисника служить у 36-й бригаді морської піхоти, а батько у 72-й окремій механізованій.
— У мене особисто змінилося ставлення до тих людей, які зараз тікають від «військкоматів», кажучи: «я ж не служив, що я там буду робити». Я ледве стримую себе в розмові з такими людьми, навіть із друзями. Хочу сказати, що тут більше як половина хлопців до цього не служили. Ті, хто раніше звільняли Херсонщину, потім відбивали штурми ворога на Донеччині — вони теж не служили, але зараз вміють тримати зброю та добре знають, як нищити окупанта, — додав захисник.
Фото і відео автора
