Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Президент України Володимир Зеленський 2 жовтня 2023 року підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб».
Як зазначається у пояснювальній записці до цього нормативно-правового акта, його розроблено з метою удосконалення механізмів виплати компенсації за невикористані під час дії воєнного стану дні відпусток, в тому числі в разі загибелі (смерті) військовослужбовців та поліцейських, виплати одноразової допомоги у разі звільнення з військової служби, виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового й начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які потрапили в полон, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або захоплених заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклих безвісти за особливих обставин, в тому числі членам їхніх сімей.
Зокрема, згідно з пояснювальною запискою до закону, у змінах до пункту 3 статті 125 «Кодекс цивільного захисту України» зазначається таке:
«Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або захоплених заручниками, а також зниклих безвісти за особливих обставин, зберігається грошове забезпечення за останнім місцем проходження служби в розмірі посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту щомісячно виплачується грошове забезпечення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Дія цієї частини не поширюється на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили місця служби.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності — повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від їхнього віку) такої особи, а також особам, які перебувають на утриманні особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, або батькам особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту рівними частками, якщо особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не перебуває у шлюбі і не має дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з’ясування обставин позбавлення особистої свободи особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту внаслідок збройної агресії проти України або захопленої заручниками, а також зниклої безвісти за особливих обставин або визнання її у встановленому законом порядку безвісно відсутньою чи померлою. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зі списків особового складу органу (підрозділу) цивільного захисту».
Ухваленим актом також внесено зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, до статті 10-1 «Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них».
Так її пункт 14 викладено у такій редакції: «Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні, в тому числі за минулі роки, щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки».
