Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Серед численних завдань, якими опікуються командири підрозділів на фронті, одне з пріоритетних — введення в стрій пошкодженої техніки.
Так, після ранкової доповіді ротних командирів комбату одного з батальйонів окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, з’ясувалось, що під час виконання бойового завдання вночі було пошкоджено один з танків Т-72. Оскільки пошкодження виявилося не дуже серйозним і танк залишився на ходу, то вирішили ремонтувати його на місці, не відправляючи до тилових ремонтних підрозділів.
Вранці ми виїхали до лісопосадки, де, власне, і розмістилися танкісти.
Командир танка був небагатослівним:
— Мін росіяни натикали до бісової матері, ось і підрив. Нам, я вважаю, пощастило. «Сімдесятдвійка» взагалі більш стійка до підривів, ніж «шістдесятчетвірка». Ми всі живі, тільки трохи контужені та самотужки «дошкандибали» додому. Але, як бачите, пальці (елементи, що з`єднують траки у гусеничну стрічку. — Ред.) пошкодило і траки міняти треба. Тому чекаємо «ремлітучку».
Гусянка була вже розтягнута на землі й завбачливо прикрита листям — про небезпеку виявлення танка з повітря танкісти пам’ятають завжди. Незабаром прибули ремонтники.
Командир групи молодший сержант Сергій Сидоренко, зі взводу технічного забезпечення, танкіст досвідчений — ще строкову службу відслужив у танковому батальйоні, закінчивши її на посаді старшого механіка-водія. Тож він з тих танкістів, які з танком «на ти» і на запитання щодо найбільш характерних пошкоджень техніки відповів не замислюючись:
— Найчастіше доводиться мати справу з пошкодженням трансмісійної системи, гусениць, пошкодженнями ведучих коліс. Коробки не витримують роботи на високих швидкостях… — на деякий час замислюється і продовжує: — Ну, і трапляються більш серйозні поламки: наслідки мінних підривів, коли доводиться міняти опорні катки, торсіони, інколи але, на щастя, дуже рідко, в башти прилітає, пошкоджує озброєння. Більшість робіт ми намагаємось виконувати своїми силами на місці. Це вдається робити завдяки досвіду і вмінням військовослужбовців ремонтного підрозділу.
Окрім ходової частини, в боях часто пошкоджуються бортові екрани, що захищають борти танка та ходову частину — по них часто прилітають уламки, при влучанні кумулятивних снарядів спрацьовують елементи ДЗ (динамічний захист. — Ред.).
Також ремонтники неодноразово рятували техніку, евакуювали її з-під вогню.
Але витрачати час на розмови — не в характері ремонтників, і тому Сергій приєднався до своїх підлеглих. Вони вже визначили «хворі» траки, почали їх від’єднувати. За деякий час були замінені пошкоджені елементи гусеничної стрічки і «сімдесятдвійка» була взута.
А екіпаж ремонтників чекали вже в іншому місці — війна триває…
