На ці запитання відповідає головний судовий експерт КНДІСЕ, військовий психолог, кандидат психологічних наук, полковник запасу Едуард Литвиненко. — Серед полонених вже неодноразово виявлялись…
Серед численних завдань, якими опікуються командири підрозділів на фронті, одне з пріоритетних — введення в стрій пошкодженої техніки.
Так, після ранкової доповіді ротних командирів комбату одного з батальйонів окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, з’ясувалось, що під час виконання бойового завдання вночі було пошкоджено один з танків Т-72. Оскільки пошкодження виявилося не дуже серйозним і танк залишився на ходу, то вирішили ремонтувати його на місці, не відправляючи до тилових ремонтних підрозділів.
Вранці ми виїхали до лісопосадки, де, власне, і розмістилися танкісти.
Командир танка був небагатослівним:
— Мін росіяни натикали до бісової матері, ось і підрив. Нам, я вважаю, пощастило. «Сімдесятдвійка» взагалі більш стійка до підривів, ніж «шістдесятчетвірка». Ми всі живі, тільки трохи контужені та самотужки «дошкандибали» додому. Але, як бачите, пальці (елементи, що з`єднують траки у гусеничну стрічку. — Ред.) пошкодило і траки міняти треба. Тому чекаємо «ремлітучку».
Гусянка була вже розтягнута на землі й завбачливо прикрита листям — про небезпеку виявлення танка з повітря танкісти пам’ятають завжди. Незабаром прибули ремонтники.
Командир групи молодший сержант Сергій Сидоренко, зі взводу технічного забезпечення, танкіст досвідчений — ще строкову службу відслужив у танковому батальйоні, закінчивши її на посаді старшого механіка-водія. Тож він з тих танкістів, які з танком «на ти» і на запитання щодо найбільш характерних пошкоджень техніки відповів не замислюючись:
— Найчастіше доводиться мати справу з пошкодженням трансмісійної системи, гусениць, пошкодженнями ведучих коліс. Коробки не витримують роботи на високих швидкостях… — на деякий час замислюється і продовжує: — Ну, і трапляються більш серйозні поламки: наслідки мінних підривів, коли доводиться міняти опорні катки, торсіони, інколи але, на щастя, дуже рідко, в башти прилітає, пошкоджує озброєння. Більшість робіт ми намагаємось виконувати своїми силами на місці. Це вдається робити завдяки досвіду і вмінням військовослужбовців ремонтного підрозділу.
Окрім ходової частини, в боях часто пошкоджуються бортові екрани, що захищають борти танка та ходову частину — по них часто прилітають уламки, при влучанні кумулятивних снарядів спрацьовують елементи ДЗ (динамічний захист. — Ред.).
Також ремонтники неодноразово рятували техніку, евакуювали її з-під вогню.
Але витрачати час на розмови — не в характері ремонтників, і тому Сергій приєднався до своїх підлеглих. Вони вже визначили «хворі» траки, почали їх від’єднувати. За деякий час були замінені пошкоджені елементи гусеничної стрічки і «сімдесятдвійка» була взута.
А екіпаж ремонтників чекали вже в іншому місці — війна триває…
@armyinformcomua
Посилення тиску на росію, координація зусиль для досягнення справедливого миру та підготовка до майбутніх зустрічей на рівні НАТО — ці теми стали ключовими під час розмови Президента України Володимира Зеленського з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Нещодавно бійці одного з гвардійських підрозділів завдали вогневого ураження по позиції окупантів, знищивши не лише обладнання та запаси ворога, але й мінімум трьох загарбників.
Російське командування на Лиманському напрямку фактично заборонило евакуацію своїх поранених, змушуючи «легких» продовжувати бій, а тих, хто зазнав важких поранень, зокрема ампутацій, самотужки повзти до так званих місць збору поза зоною ураження українськими дронами. Шанс на виживання після поранення в таких умовах для окупантів є майже нульовим — більшість гине від крововтрати.
Бійці бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» поділилися черговим прикладом середньовічної жорстокості російської армії, в які знущаються навіть над своїми.
Країни Європейського Союзу ухвалили історичне рішення про створення нового оборонного інструменту SAFE (Security Assistance for Europe) з обсягом фінансування у 150 мільярдів євро. Це закладає основу для нової архітектури безпеки на континенті, в якій Україна матиме офіційний статус партнера та зможе брати участь у спільних оборонних проєктах.
Олег на псевдо «Джин» добровільно пішов до війська одразу після повномасштабного вторгнення, маючи за плечима досвід строкової служби та фах оператора ПЗРК «Ігла». Сьогодні, після численних боїв, поранення та освоєння БТР-4Е «Буцефал», він — головний сержант роти та командир бронегрупи, який продовжує бити ворога.
На ці запитання відповідає головний судовий експерт КНДІСЕ, військовий психолог, кандидат психологічних наук, полковник запасу Едуард Литвиненко. — Серед полонених вже неодноразово виявлялись…