Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
12 вересня в Україні відзначається День фахівця радіоелектронної боротьби ЗСУ. Про поточний стан однієї з ключових військових галузей АрміяInform розповів начальник управління радіоелектронної боротьби Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу ЗСУ полковник Андрій Стариков.
— Що являє собою український РЕБ станом на зараз, які напрямки РЕБ ми маємо?
— Спочатку давайте простими словами роз’яснимо, що взагалі таке радіоелектронна боротьба. Дуже спрощено, РЕБ — це спеціальні дії, які направлені на завоювання переваги у радіоелектронному спектрі над ворогом. На даний час є стала тенденція щодо розширення цих меж і ми вже не обмежуємось фактично радіоелектронним спектром, а дивимось ширше. І в перспективі це буде електромагнітний спектр. На даний час радіоелектронні засоби широко застосовуються у всіх сферах діяльності людства, військова сфера не виняток. Противник використовує радіоелектронні засоби різного призначення для підвищення ефективності ведення бойових дій в повітрі, на землі та морі. При цьому використовуються різні радіодіапазони та смуги радіочастот. Завдання фахівців радіоелектронної боротьби — не дати можливість противнику ефективно використовувати свої радіоелектронні засоби. Враховуючи те, що ми живемо у вік технологій, радіоелектронна боротьба є дуже перспективним напрямком і буде відігравати все більшу і більшу роль на полі бою. Але все це вимагає дуже великих затрат як фінансових, так і людських ресурсів для того, щоб здобути справді значні переваги над ворогом. На даний час РЕБ має три складових. Це електронна підтримка, яка дає початкові дані для аналізу і подальшого здійснення радіоелектронного подавлення. Саме радіоелектронне подавлення — це другий напрямок. І третій напрямок — це організація радіоелектронного захисту, який направлений на захист своїх систем управління військами і зброєю від своїх радіозавад та радіоперешкод противника.
— Про які зразки РЕБ ми можемо говорити? Як змінилися українські засоби РЕБ з початку війни?
Після розпаду радянського союзу у нас залишилось досить багато військових частин (підрозділів) і техніки (засобів) радіоелектронної боротьби. На жаль, протягом тривалого часу напрямку РЕБ не приділялась належна увага, що призвело до фізичного застарівання техніки (засобів) РЕБ та значного зниження спроможностей військових частин (підрозділів) РЕБ. Тому з 2014 року серйозно постале питання щодо нарощування спроможностей Збройних Сил України з РЕБ, розробки нових зразків озброєння. Почали з’являтись перші зразки комплексів РЕБ з безпілотними літальними апаратами типу «Анклав», «Буковель-АД», тощо. На початок широкомасштабного вторгнення російської федерації ми вже мали сучасні зразки техніки (засобів) РЕБ, але їх кількість була незначною. Тому всі наші зусилля були направлені на задоволення штатних потреб військових частин (підрозділів) РЕБ у спеціальній техніці. Крім того, гостро постало питання підготовки фахівців РЕБ як офіцерського, так і сержантського складу, операторів на відповідні зразки техніки РЕБ, тим паче що розпочалось створення нових підрозділів РЕБ фактично з «нуля». В Україні виробляють засоби та техніку РЕБ, яка за своїми характеристиками подекуди переважає засоби РЕБ противника. Але фізичні можливості підприємств з виробництва спеціальної техніки обмежені. На допомогу прийшли країни-партнери, що дозволило за рахунок матеріально-технічної допомоги покращити забезпеченість наших військ за напрямком РЕБ.
— Якою є допомога засобами РЕБ з боку країн-партнерів?
— На жаль, тривалий час матеріально-технічна допомога від країн партнерів була дуже обмежена, кількість переданих засобів РЕБ була невелика та й засоби здебільшого були електронної підтримки. З початком широкомасштабного вторгнення партнери розпочали надання спеціального «активного» обладнання, яке ми вдало почали інтегрувати на наявні базові автомобільні шасі. В результаті ми отримали техніку, яка має можливість здійснювати як боротьбу із БпЛА, так і дезорганізовувати системи управління військами і зброєю противника.
— Про які зразки РЕБ ви можете розповісти докладніше?
— Загалом, є декілька напрямків розвитку техніки (засобів) РЕБ. Перший — це потужні станції РЕБ, які призначені для дезорганізації систем управління військами та зброєю противника. Другий — це засоби радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. Третій — це антидронові рушниці, якими забезпечуються підрозділи на першій лінії для боротьби з БпЛА мультикоптерного типу. І четвертий — це засоби РЕБ ближнього радіусу дії, які дозволяють вирішити питання індивідуального захисту броньованої техніки та особового складу від застосування противником FPV дронів. Цей напрямок найбільш «гарячий» і ми працюємо над тим, щоб якнайшвидше поставити до військ необхідну кількість таких засобів.
— Наскільки результативною є співпраця з недержавними сектором?
— Наразі організована співпраця між Збройними Силами України та Міністерством цифрової трансформації щодо допомоги вітчизняним виробникам із впровадженням їхніх розробок у війська. Так, створено електронний майданчик, на якому здійснюється подання заявок виробниками. Після цього проводиться вивчення тактико-технічних характеристик пропонованих засобів, відбір, дослідницькі випробування, і якщо засоби відповідають нашим вимогам, то у подальшому розглядається їх допуск до експлуатації або прийняття на озброєння Збройними Силами України.
— Чи прийняті вже якісь приватні розробки на озброєння?
— Так, є. Це і славнозвісний комплекс радіоелектронної боротьби із БпЛА «Буковель-АД», виріб «Анклав», станції РЕБ типу «Каскад-Р», «Каскад-П», тощо. Крім того, наразі триває процес допуску до експлуатації цілої лінійки засобів РЕБ, виходимо на фініш тривалої роботи, і найближчим часом ми побачимо ці засоби в дії на полі бою.
— Наскільки більш конкурентними на фронті стали українські засоби РЕБ з початку війни?
Справа у тому, що за часів радянського союзу найбільший кластер РЕБ фактично був зосереджений на території нинішньої росії. Він включав у себе як наукові заклади, так і виробничі потужності, і цілі школи і навчальні підрозділи, які готували відповідних фахівців. Зрозуміло, що ворог готувався, він за короткий строк розширив лінійку своїх засобів РЕБ, почав їх серійне виробництво, розпочав підготовку фахівців. Це були і є дуже несприятливі для нас умови. Але і ми в короткі терміни змогли створити новітні зразки, які відповідають сучасним вимогам. Більше того, зараз наші партнери дуже зацікавлені у вітчизняних розробках, тому що вони пройшли бойове хрещення, пройшли випробування боєм і на світовому ринку дуже високо ціняться. Разом з цим введення санкцій проти рф, а саме — обмеження у радіоелектронних комплектуючих, значно обмежило агресора у можливостях з розробки нової техніки та ремонті пошкодженої. Хоча вони і намагаються через «треті» країни все ж таки отримувати комплектуючі. Але технології стрімко розвиваються, ще у 2014 про БпЛА почали тільки чути, а на початок широкомасштабного вторгнення ми вже бачимо, що дрони поділились на класи, з’явились роботизовані системи поля бою, надводні дрони, зараз я певен, що з’являться підводні дрони. А РЕБ — це якраз той напрямок, який здатен чинити ефективний вплив на всі наявні та перспективні системи поля бою без вогневого втручання. І якщо у артилериста закінчуються снаряди, у піхотинця закінчуються патрони, то у фахівців РЕБ радіоелектронні перешкоди ніколи не закінчуються. Це невичерпне джерело.
— Чого на даному етапі не вистачає українському РЕБ? Які напрямки потребують підсилення?
— На мій погляд, було б доцільно створити на державному рівні орган, який би опікувався питаннями розвитку радіоелектронної боротьби, вивчав світові тенденції та досвід боротьби у електромагнітному спектрі, допомагав у вирішенні проблемних питань вітчизняним виробникам техніки (засобів) РЕБ. Крім того, вирішення питання випуску на території України високотехнологічних радіокомпонентів також дало б імпульс вітчизняним виробникам з розробки нових та вдосконалення нинішніх зразків техніки (засобів) РЕБ.
