Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
Ми вже неодноразово розповідали про роботу активістів Всеукраїнської громадської організації «Спілка учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій» (СУВІАТО), що має десятки відокремлених підрозділів у різних областях України, і всі роки російської агресії проти нашої країни активно допомагає захисникам України на сході, а також займається захистом інтересів ветеранів. І ось — свіжі новини від цих невтомних волонтерів. Днями вони передали підрозділу, який нищить окупантів на одному з напрямків російсько-української війни, автомобіль. Незвичним у цій справі було те, що машину захисникам не придбали на донати небайдужих українців чи допомогу закордонних благодійників — власне авто віддав побратимам загиблого сина його батько…
читайте також:
На Чернігівщині діє один із відокремлених підрозділів СУВІАТО, і діє активно. Його очільниця Олена Таранова на постійній основі підтримує особовий склад 58-ї мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського ще з моменту її створення. Як розповіли у Спілці, окрім прямої допомоги тактичним спорядженням, технікою та іншими потрібними речами, волонтерка займалася також і евакуацією тіл загиблих воїнів. Їй вдавалося вивозити їх із тих місць, де підрозділи бригади вели важкі бої — на Чернігівщині та, згодом, на Бахмутському напрямку.
Днями на Олену Таранову вийшов батько одного з загиблих воїнів бригади. Олександр Васильович вирішив підтримати побратимів полеглого в бою сина й передати через волонтерів благодійну допомогу, аби полегшити їм фронтове життя й у такий спосіб зробити свій внесок у загальну справу перемоги над ворогом. А заразом — вшанувати пам’ять загиблого сина…
Зустрівшись у столиці з представниками СУВІАТО, Олександр Васильович передав свій пікап для підрозділу «гетьманської» бригади. Волонтери розповідають, що, крім того, чоловік перерахував для потреб Збройних Сил України через їхній фонд 150 тисяч гривень.
— Ми намагалися знайти слова подяки за цей цінний внесок, але батько відповів: «Життя людини — це найдорожче всього, що у тебе є», — розповідає волонтерка. — І на цьому моменті не дуже сентиментальні ми, заплакали… Дякуємо за вчинок та велике батьківське серце!
