Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Згідно з опитуванням ГО «Принцип», яка опікується правами поранених військовослужбовців, 42% респондентів заявили про відсутність змоги пройти реабілітацію або недостатній реабілітаційний період. Крім того, дослідження виявило найбільш поширені проблеми, пов’язані з організацією процесів, — це затягування терміну надання необхідних документів військовою частиною (47%), а також неможливість подати документ в електронному вигляді (42%). Попри численні зміни, запроваджені для ВЛК, найчастіше проблеми виникають на етапі проходження військово-лікарських комісій. У більшості після тяжких травм, ампутацій і значної шкоди, завданої здоров’ю під час бойових дій, військовослужбовці набувають статусу людей з інвалідністю і потребують соціальної реабілітації.
Про це розповіла в ефірі телемарафону «Єдині новини» Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
Як зменшити відсоток незадоволених реабілітаційними заходами? На думку Оксани Жолнович, єдиний шлях — навчати більшу кількість фахівців. Адже до широкомасштабного вторгнення в Україні не існувало жодних мультидисциплінарних команд, у штаті медзакладів не було реабілітологів.
— Раніше взагалі такого не було, щоб протезист міг працювати в лікарні разом з командою для забезпечення пацієнта протезом, а сьогодні ми впроваджуємо ці новації. Однак за місяць-два такі послуги не стануть якісними і масштабованими, на це потрібен час. Ми працюємо над цим, кількість таких команд збільшується, проводиться багато короткотермінових навчань. Цього року збільшено набір на реабілітологів як спеціальних працівників за держзамовленням. Сподіваюсь, що невдовзі якість послуг буде кращою, — зазначила вона.
За її словами, з січня 2024 року заплановано забезпечити участь соціальних працівників у мультидисциплінарних командах по всій країні. Протезисти та ортезисти мають можливість вже зараз працювати у всіх лікарнях на підставі укладених меморандумів про співпрацю без жодних обмежень. Особливо збільшується кількість протезистів у медзакладах, де багато пацієнтів з ампутаціями.
Кожна мультидисциплінарна команда пропонує індивідуальну програму реабілітації залежно від потреб людини та її фізичного стану, водночас важливою є не лише фізична реабілітація, але й соціальна та психологічна. Реалізація програми реабілітації відбувається після повернення військовослужбовця в громаду.
— Найкраще для людини з інвалідністю, коли вона працює, соціалізована, відчуває власну гідність та має особистий заробіток. Вивести кожну людину з інвалідністю в економічну самостійність — наша кінцева мета, — підкреслила Оксана Жолнович.
Одним з компонентів соціальної реабілітації є сприяння у працевлаштуванні ветеранам війни, що набули статусу осіб з інвалідністю.
— До програми реабілітації може входити перенавчання, якщо людина втратила професійні навички і не може більше працювати за своєю професією. Тоді служба зайнятості підхоплює цю людину, вона отримує нові компетенції і для неї здійснюється пошук іншої роботи. Зараз Міністерство економіки розпочало програму, за якою повертає кошти роботодавцям, котрі здійснюють облаштування робочих місць для людей з І та ІІ групою інвалідності, тобто тих, які мають найбільші обмеження функціонування. Ми впевнені, що це допоможе більшій кількості людей знайти роботу, бути включеними в соціум і мати гідний заробіток, — зазначила Міністр соціальної політики України.
Держава намагається повернути людей з інвалідністю на робочі місця, створюючи для цього необхідні умови.
— Сьогодні для людей з інвалідністю діє менша ставка єдиного соціального внеску — 5% замість 19,5%, і це вже суттєво. Крім того, ми сплачуємо роботодавцю компенсацію на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю (до 100 тис. грн), оновлюємо стандарт соціального супроводу на робочому місці, щоб допомогти адаптуватися в колективі та налагодити комунікацію. Ці програми вже працюють, — підкреслила Оксана Жолнович.
Водночас вона нагадала, що існує квота на працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо в роботодавця працює більше ніж вісім людей, то він має працевлаштувати щонайменше одну особу з інвалідністю, а якщо більше ніж 25 працівників — то 4%. В іншому випадку працедавець сплачує штрафну санкцію.
— Натомість існують і заохочення — зокрема, податкові пільги для підприємств, які прийняли на роботу 50% осіб з інвалідністю. На жаль, це поки що підприємства, засновані громадськими організаціями. Після ухвалення відповідного закону ці пільги розповсюдяться на всіх роботодавців, які будуть готові дати роботу особам з інвалідністю, — пояснила Міністр соціальної політики України.
Крім того, передбачено надання соціальних послуг у громаді, зокрема ведення випадку, а також надається періодична реабілітація за показами сімейного лікаря. Для тих, хто суттєво втратив здатність до функціонування і не може забезпечити собі достатній дохід, передбачено пенсію по інвалідності. Сума залежить від попереднього заробітку, а також від кількості відпрацьованих років, тобто страхового стажу. Якщо йдеться про військових після інвалідизації внаслідок поранення, то їхні пенсії вищі, ніж у цивільних, які набули інвалідності внаслідок загального захворювання.
