Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Кожен військовослужбовець, а тим більше поранений — першочергова цінність для нашої держави та Збройних Сил, кожен загиблий — навіки у пам’яті. Саме таке гасло має об’єднання «Військове братерство «Одіссей», яке виникло на базі 126-ї окремої бригади Сил тероборони ЗСУ. Наразі воно функціонує за двома основними напрямками — служба просвіти та служба турботи. Свою діяльність
— Ми вирішили, що перше, що ми можемо зробити, так це допомагати тим пораненим, яких після евакуації привозять у лікарню. Для цього створили такі от «пакунки турботи», — розповів військовий Ілля. — Сьогодні отримали інформацію про поранених, яких везуть із зони виконання завдання, тому прямо зараз вирушаємо до госпіталю.
Необхідний одяг, засоби гігієни, смаколики тощо побратими доправляють у лікарні та шпиталі Херсонщини, виходячи з потреб поранених. Окрім того, воїнів підтримують і словом, і молитвою, і спілкуванням.
— Зі службою турботи співпрацюю з кінця минулого року і коли наша бригада висунулась на бойові позиції, то однією з нагальних потреб було саме відвідування поранених, — чекаючи на поранених в Херсоні, поділився капелан бригади Михайло. — Дуже важливо вислухати пораненого, тому що морально-психологічний стан людини, яка пережила весь цей бойовий стрес, ці жахи, їй потрібно все це скинути.
Опікується служба турботи «Військового братерства» й увічненням пам’яті полеглих побратимів та допомогою родинам загиблих українських захисників.
— Це пам’ятні заходи, пам’ятні забіги «Біжу за побратима», робота щодо назв вулиць безпосередньо, відкриття пам’ятних дощок по загиблих побратимах, створена також книга пам’яті, яка ведеться від руки, тобто записується бойовий шлях, історія людини, — розповів військовий Сергій.
Служба просвіти у братерстві також має кілька напрямків роботи — знайомство з маловідомими сторінками історії та культури України, впровадження військових традицій, зокрема побратимства, набуття базових чи поглиблення наявних навичок з лідерства тощо.
Активно функціонуватиме «Військове братерство» і в Одесі. Наразі ведеться ремонт приміщень спеціалізованого центру, який матиме три великих зони.
— Тут буде саме тімбілдінгова зона, люди зможуть співпрацювати, відпочивати, та усе інше. Далі — це лекційний зал, безпосередньо з проєкторами, робочий зал, де саме будуть проходити лекції, й третій зал в самому кінці буде дискусійний. Там будуть читальний хаб та зал для дебатів-дискусій на різні теми, де ми будемо запрошувати різних військовослужбовців з різних підрозділів для обміну досвідом, — показуючи приміщення, розповів Сергій.
До своєї діяльності Центр планує залучати іноземних колег, особливо щодо проведення курсів лідерства.
— У нас є західні партнери, ми спілкуємося з офіцерами Ізраїлю, сержантами та морськими піхотинцями армії США, з різними людьми, яких ми будемо долучати для передачі їхнього досвіду чинним та майбутнім офіцерам, — каже військовий.
«Військове братерство» фокусується не лише на відновленні військовослужбовців після поранень, а й поверненню їх до військової служби чи активного цивільного життя, залучаючи у цей надважливий процес родини.
— У планах на майбутнє створити центр психологічної реабілітації для роботи з ПТСР як з нашими військовослужбовцями, так і з їхніми сім’ями, адже ми розуміємо, що 50 відсотків успіху роботи з людиною з ПТСР — це робота з його оточенням, — наостанок додав Сергій.
Філософія «Військового братерства» об’єднується навколо трьох складових — лідерства, клімату у військовому колективі та національної ідеології, результатом якої, за словами організаторів, має стати перехід усього суспільства на новий тип мислення, в основі якого цінність людського життя і повага до наших захисників. І формування цієї філософії вже розпочалося.
Фото і відео автора
