Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
22 місяці тому з цієї трибуни я оприлюднив пріоритети роботи. На їх основі було сформовано програму дій Міністерства оборони.
Суть цієї програми — вступ до НАТО де-факто.
Через 112 днів після мого призначення розпочалося широкомасштабне російське вторгнення.
Відтоді Міноборони паралельно рухалося двома пов’язаними треками.
Перший — це відсіч російської навали і забезпечення фронту.
Другий — це реформи, щоб наша армія ставала сильнішою і була взаємосумісною з арміями Альянсу.
Будучи цивільним відомством, ми набували спроможностей під час війни, якої Європа не бачила 80 років.
Зупинюся лише на деяких результатах команди Міністерства.
Ці результати, особливо — на міжнародному напрямку, є частиною досягнень великої команди на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Успіх забезпечили спільні зусилля Уряду, Офісу Президента, Верховної Ради, наших дипломатів, активістів, діаспори і головне – наших воїнів, які вразили світ своєю хоробрістю і майстерністю.
Після 24 лютого найгостріша проблема, яку довелося вирішувати — це зброя.
За оцінкою Генерального штабу ЗСУ, ресурсів Сил оборони мало вистачити на 2-2,5 місяці інтенсивних боїв. Після цього наша армія фізично закінчилася б.
Ми добували все, що було можливо і неможливо.
За 18 місяців для Сил оборони придбано, виготовлено на замовлення Міноборони та отримано у якості МТД:
● Понад 7 млн артилерійських снарядів, мін, пострілів до танків та РСЗВ.
● Понад 4,5 тис. артилерійських систем і мінометів.
● Близько 3,5 тис. систем, які захищають наше небо – від ПЗРК до Patriot.
● Понад 6,5 тис. танків, бронетехніки і бронемашин.
● Понад 2 тис. вантажівок.
● Незчисленну кількість стрілецької зброї, радарів, інженерної техніки, різних типів ракет, гелікоптерів, евакуаційних машин та багато іншого.
● Підготовку за кордоном пройшли понад 70 тис. українських воїнів.
Менш ніж 2 роки тому нам відмовлялися надати стінгери.
Зараз наші пілоти, інженери і техніки опановують сучасні західні літаки.
Цей результат важко осягнути, адже з 1991 року його ні з чим порівняти.
Станом на сьогодні Україна отримала фізично чи у вигляді зобов’язань воєнної допомоги на суму близько $100 млрд.
Кожного разу, коли йшлося про нову зброю, я чув фразу «це неможливо».
За танки ми боролися рік. За касетні боєприпаси – від офіційного звернення Міноборони до поставки – 9 місяців.
За час каденції ми з командою відпрацювали понад 160 офіційних міжнародних заходів, не рахуючи безлічі виступів для різних аудиторій та неформальних контактів…
З точки зору забезпечення, напочатку був страшенний дефіцит усього. Дуже допомогли волонтери, прості громадяни і бізнес. Велика їм вдячність.
За пів року ми не тільки забезпечили армію, але й створили резерв у 200 тис. бронежилетів та понад 120 тис. шоломів.
Поставлено понад 1,2 млн комплектів зимової форми і 2,5 млн літньої, та багато іншого.
Одним словом — ми вижили як держава і нація.
І почали втілювати план нашої перемоги.
Міжнародний напрям.
Налагоджено роботу у форматі «Рамштайн». Світ не бачив нічого подібного з часів антигітлерівської коаліції.
● Танкова коаліція, до якої невдовзі приєднаються «Абрамси».
● Авіаційна коаліція.
● Морська коаліція.
● Родина ППО/ПРО.
● Артилерійська родина.
● MLRS.
● Далекобійні ракети, в родині яких ми очікуємо американське та німецьке поповнення.
● Коаліція з постачання снарядів.
● ІТ-коаліція.
Все це — практичні інструменти, які наближають перемогу.
Ми зацікавили Україною ті держави, які історично військовою співпрацею з нами не цікавилися — від Австралії до Нідерландів, від Норвегії до Португалії.
Перезапустили роботу з НАТО. Вибудовується нова система у форматі Ради «Україна-НАТО».
Мною затверджено план заходів Міноборони та ЗСУ щодо виконання рішень саміту у Вільнюсі як підготовки до саміту у Вашингтоні.
У серці співпраці — взаємосумісність. Концепцію Карти взаємосумісності розраховуємо отримати цієї осені.
До 287 стандартів НАТО, які вже впроваджено, до кінця року буде додано ще 200.
На озброєння прийнято близько 300 зразків нової зброї та техніки, левова частка — західне озброєння.
Вибудована потужна договірна база з країнами НАТО та ЄС — в оборонній співпраці, обміні інформацією та ОПК.
Воєнно-політичних угод у нас немає тільки з Ісландією та Люксембургом, з якими ми співпрацюємо в інших форматах.
Вивели на новий рівень роботу з NSPA – Агенцією НАТО з підтримки та постачання.
На виконання програми НАТО, про яку ми домовились, NSPA проведе Національний огляд оборонних закупівель України, щоб вибудувати ефективну і прозору систему.
Ми розбудили безпекові механізми у Євросоюзі.
Зараз ЄС приймає рішення про передачу Україні 1 мільйону снарядів 155 калібру і тренує десятки тисяч наших бійців.
За всім цим — нова філософія оборонної дипломатії, основою якої є політичне лідерство Президента України, що дозволило подолати багато усталених шаблонів.
Ми не просимо. Ми не просто отримувачі допомоги.
Ми — донори європейської безпеки, щит Європи на Сході, наріжний камінь нової європейської безпекової архітектури.
Внутрішній напрям.
Закладено потужну основу для розвитку українського ОПК.
Змінено підхід до прийняття нових зразків озброєння та техніки в експлуатацію. Час прийняття ОВТ в експлуатацію скоротився з 2 років до 3-5 тижнів.
Створено Акселератор Міноборони, який проводить розробників і виробників бюрократичними нетрями.
● Серійно виробляється українська САУ 155-мм калібру, артилерійські снаряди, міни, постріли для танків. Більшість цього – вперше.
● Прийнято в експлуатацію понад 30 моделей українських дронів. Виробництво зросло у понад 100 разів і збільшується. Ставка на українські дрони була і є моєю принциповою позицією. Україна може бути світовим лідером у цьому сегменті. Тому мною було ухвалено рішення щодо створення Центру компетенцій у сфері роботизованих платформ.
● Колись розкажемо про ракетну програму і програму ППО/ПРО. Ще наприкінці 21 року було подвоєно фінансування комплексу «Нептун». Результат найкраще відчув крейсер «Москва».
● Укладено угоди, які відкрили шлях до кооперації з такими компаніями як Baykar Makina, BAE Systems, Rheinmetall, SAAB тощо.
Взято на озброєння автоматизовану систему управління військами стратегічного рівня. Прийнято низку систем ситуаційної обізнаності.
До рівня бригад розгорнуто логістичну програму Logfas, яку використовують країни НАТО.
Впроваджено програму «Коровай», потреби Сил оборони одразу бачать наші союзники.
Спільним рішенням Міністра оборони і Главкома ЗСУ затверджений перехід на програмне забезпечення SAP. Це нова якість планування і управління оборонними ресурсами.
Ми почали з логістики і медицини, в подальшому на SAP має бути переведено персонал, фінанси, деякі інші блоки. Не всі країни НАТО досягли рівня, на якому ми зараз.
Урядом затверджено Концепцію реформування військової освіти за принципами і стандартами НАТО.
На фініші — реформа закупівель.
Демонополізовано постачання харчування, палива, інших критичних позицій.
Створено дві сервісні агенції, які впровадять нові стандарти забезпечення армії.
Агенція, що займається зброєю, успішно працює.
Агенція щодо ресурсного забезпечення має показати результати у жовтні.
Закінчується цифровізація військового обліку. Підготовлено реформи ТЦК та СП. Зміни будуть за лічені місяці.
Процес отримання УБД спрощено рішенням Уряду до одного документу.
Відбувається реформа системи ВЛК. Це складне комплексне питання, але ми рухаємось…
В умовах війни і при такому масштабі завдань не усе бездоганно. Були помилки, я їх усвідомлюю.
Деякі моменти я недооцінив. Наприклад, що кремль почне обстрілювати мирні міста ракетами. Тому зміцнення ППО/ПРО сприймав як особистий виклик.
Найболючіший момент — це втрати. Їх усвідомлення і водночас гордість за виняткову стійкість нашого народу спонукали не зупинятися у найважчі моменти.
Для перемоги, крім забезпечення фронту, окреслено нове коло завдань. Потрібно створити образ української армії майбутнього — Future Force Concept, щоб залучити ресурси партнерів через довгострокові програми підтримки, закладені в їхні бюджети. Це і є реальні гарантії безпеки.
У цьому плані багато зроблено. Насамперед — проведено Огляд спроможностей Сил оборони, який тривав майже рік. Є на що спиратися і говорити з партнерами однією мовою.
Переконаний, створення каркасу з довгострокових програм міжнародної допомоги має стати головним пріоритетом на наступний рік…
Якщо оцінювати ситуацію за суттю — інтеграція України в НАТО де-факто відбулась. Важливий етап закінчено.
У зв’язку з цим, прошу Верховну Раду України про відставку.
Дякую Президенту України за довіру, підтримку і можливість служити своїй країні у найтемніші часи.
Дякую колегам по Уряду і українському Парламенту за командну роботу.
Вдячний кожному і кожній, хто боронить сьогодні Україну на полі бою.
Вічна пам’ять тим, хто віддав найдорожче — своє життя — щоб в України було майбутнє.
Слава нашим воїнам!
Слава Україні!
Олексій Резніков
Джерело: Міністерство оборони України
