Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Аналіз документів з розгромленого штабу першого гвардійського севастопольського червонопрапорного ордена олександра невського полка
Внаслідок професійно проведеної наступальної операції наш передовий штурмовий загін знищив штаб однієї з потужних російських військових частин. До рук українських розвідників потрапило чимало цікавих документів. Після детального вивчення та аналізу деякі з них вони передали для публікації на сторінках АрміяInform. Отже, сьогодні ми розкажемо про те, кого російське криваве керівництво кидає в бій задля своїх імперських амбіцій. До вашої уваги кілька особових справ військовослужбовців першого гвардійського севастопольського червонопрапорного ордена олександра невського полка.
Отож, першого загарбника звати Алісхан Мікаїлович Мальсагов. Йому всього 21 рік, він єдина дитина у своїх батьків. Місце народження Алісхана — населений пункт Верхні Ачалуки Республіки Інгушетія. Цікава деталь справи цього зайди — це лист-гарантія від керівника адміністрації села М. М. Бєкова, який засвідчує особисто, що Алісхан справно служитиме. Чи це свідчить про довіру російської армії до нацменшин федерації? Закінчивши лише дев’ять класів сільської школи, цей росіянин має жахливий почерк, до того ж грамотність — не найсильніша його риса. Про себе в автобіографії загарбник розповідає досить стисло. Лише вказує, що дівчини в нього немає, як і друзів. Батьки до військової служби єдиного сина ставляться байдуже. Та й особливих бажань та очікувань від армії цей загарбник не мав. До речі, батьки цього військового злочинця проживають у Верхніх Ачалуках за адресою: вулиця Есанбаєва, будинок 5. Мати Лідія Ісаєвна має номер мобільного 892869519008, а тато Мікаїл Султанович користується номером 89280986340. Отже, за бажанням можна зателефонувати батькам і спитати, чи знають вони про долю свого сина, який прийшов вбивати мирних українців. І чи пишаються вони тим, що їхні діти під протекторатом кремлівського режиму чинять беззаконня на території іншої держави? Чи вбивства дітей і стареньких відповідають законам честі в їхньому розумінні?
Інший «легалізований» на нашій землі злочинець — Мухаммед Андрійович Абдулаєв, за національністю кумик. Це один із давніх народів Дагестану та Чечні, який вважається одним із найбільших тюркських народів Кавказу. Свого часу вони дали відсіч загарбницькому війську Петра І. Завтра, 6 вересня, Мухаммеду мало б виповнитись 24 роки. Мало б… До речі, народився він у селі Дарбанхі Гудермеського району Чеченської республіки. Батька свого не знає, але, за його свідченням, має сестру і матір. Щоправда, видно від «прекрасного» життя в Чечні його мати була змушена виїхати до міста Жуковського московської області, де і досі проживає за адресою: вулиця Гагаріна, будинок 62, квартира 63. Мати Маліка та сестра Жасмін працюють низькокваліфікованими працівниками в російському супермаркеті «Азбука вкуса». За бажанням ви можете зателефонувати їм за номерами: 89224545829, 89224547730.
Сам Мухаммед у своєму цивільному житті цікавився змішаними єдиноборствами та боями без правил. Займаючись спортом, брав участь у декількох змаганнях і навіть посідав призові місця. Коли до нього прийшли з військкомату, то він зазначив, що йому абсолютно байдуже, де служити. Так, після мобілізації він потрапив у вищезгадану військову частину, а згодом і в Україну. До речі, за рішенням російської медичної комісії Мухаммед має задовільний рівень нервово-психічної стійкості і був допущений до несення служби зі зброєю лише після поглибленого вивчення. Що це означає, я думаю, пояснювати нікому не потрібно. Вдома на цього загарбника чекала його 17-річна дівчина Хурояєва Аміна Бойсуровна. Однак, з огляду на реалії, їй потрібно шукати собі іншого нареченого.
Ще один російський покидьок, документи якого було виявлено на звільнених територіях, це Максим Сергійович Старінін. Йому 22 роки, до призову в лави армії країни-агресорки він встиг здобути спеціальність техніка опалювальних електричних станцій та установок. Сам молодик з Воронезької області. Судячи з почерку, із зором у нього великі проблеми. Однак для росіян це не перешкода, щоб чинити військові злочини в Україні. За анкетними даними він є замкнутою людиною, без друзів у своєму підрозділі. Завжди погоджується із чужою думкою, якою б вона не була. Отже, це просто чудовий підлеглий для вищезгаданого Абдулаєва, із яким вони служили в одному підрозділі.
До речі, Максим чи не єдиний за всю історію вивчення журналістами АрміяInform особових справ російських окупантів вказав, що не бажає служити і батьки негативно ставляться до його служби у війську. Вдома на нього чекала мати Лариса Євгеніївна Гоголєва, що мешкає за адресою: селище Колодязне Каширського району Воронезької області, будинок 19. Вона користується номером телефону: +79964515628, а також дівчина Валерія Юріївна Попова, яка мешкає за адресою: селище Колодязне Каширського району Воронезької області, будинок 28, номер її мобільного: +79204554698. Однак, судячи з «неблагонадійної» анкети, чекати їм тепер потрібно на «ладу каліну», адже таких, як Максим, росіяни використовують у перших шеренгах так званих м’ясних штурмів.
От такі вони, соціально-психологічні портрети вбивць у погонах, що прийшли на нашу землю за вказівкою кремлівського карлика. Згодом ми продовжимо розповідати про росіян, чиї документи були знайдені на звільнених територіях. За словами представників воєнної розвідки, вони і їхні близькі мають знати, що в українських партизанів, які успішно діють в російських містечках, і, звісно ж, в органів українського правосуддя є всі дані про загарбників. На більшість із цих військових злочинців чекатиме міжнародний суд. Але чи зможуть вони до нього дожити? Це питання радше до воїнів Збройних Сил України.
Далі буде!
Фото і відео автора
