У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Скоєнням терористичного акту у вигляді підриву греблі Каховської ГЕС російські війська вкотре порушили Міжнародне право, закони та звичаї війни, визначені додатковим протоколом Женевської конвенції від 1949 року, норм захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 1977 року, які ратифіковані рф. На цьому у своєму виступі на брифінгу щодо впливу наслідків навмисної руйнації Каховської ГЕС в Military Media Center наголосив офіцер ГУ протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міноборони майор Владислав Дудар.
— На поточний час через підрив Каховської ГЕС підтверджено кількість загиблих — 32 особи, кількість постраждалих — 28 людей і на цей час не встановлено місце перебування 39 осіб. Але невідомою залишається кількість загиблих на лівому окупованому березі Дніпра. Всього з підтоплених населених пунктів евакуйовано 2783 особи, — розповів майор Дудар.
За його словами, на момент піка неконтрольваного скидання води загалом було підтоплено 612 кв. км території. З них затопленими опинилися 554,6 кв. км на території Херсонської області, з яких 32% це — деокупована та на 68% окупована територія, та 57,8 кв. км у Миколаївській області. На території Херсонської області було підтоплено 54787,0 га лісів, що складає 65,3% від загальної площі лісових насаджень області. Було затоплено майже 81 тисяча га об’єктів природно-заповідного фонду, такі, як Національний природний парк «Нижньодніпровський», та осушено частину території Національного природного парку «Кам’янська січ».
— Крім того, цей терористичний акт росії призвів до неконтрольованої міграції мін, які були встановлені агресором на лівому березі річки Дніпро, внаслідок чого у небезпеці опинилися території, які знаходилися поза межами ведення бойових дій. Додатково було виявлено відривання якірних річних мін противника типу ЯРМ (Якірна річкова міна. — Авт.), які детонували при зіткненні з берегом. Деякі міни було віднесено до Чорноморського узбережжя міста Одеса. При осушенні водосховища виявлено протидесантні міни супротивника ПДМ-1М та ПДМ-2, — констатував Владислав Дудар.
Офіцер зауважив, що станом на 28 серпня 2023 року роботи з очищення підтоплених територій після підриву греблі Каховської ГЕС Херсонської області від вибухонебезпечних предметів (ВНП) завершено. За його словами, до виконання робіт з розмінування об’єктів та очищення території підтоплення після підриву греблі Каховської ГЕС Херсонської області від ВНП було залучено фахівців (сапери, піротехніки, вибухотехніки) ряду міністерств та відомств — близько 20 груп, до яких входило 108 спеціалістів.
— Після отримання першої інформації про ступінь руйнування Каховської ГЕС, фактично її повну руйнацію, було прогнозовано, що водосховище втратить приблизно 80% об’єму води і річка Дніпро перейде до рівня свого русла. Так і сталося, станом на 11 червня водосховище втратило більше ніж 72,5% від загального об’єму води водосховища. Після 11 червня припинено контроль у спостережному посту в місті Нікополь через втрату гідравлічного зв’язку з основною частиною водосховища, тому достовірно відповісти, на скільки зменшився рівень води, важко, — наголосив майор Дудар.
Військовий експерт нагадав, що площа водосховища становила 2155 кв. км, що фактично дорівнює розмірам такої європейської держави, як Люксембург, і ця територія після майже повного
обміління стала схожа на пустелю.
— Перші прогнози були дуже невтішними, бо площа колишнього дна дуже велика, це пришвидшить процес опустелювання через вплив вітрової ерозії, розсіювання мулу та піску.
Але, з досвіду того ж Оскільського водосховища на Харківщині, площа якого теж не маленька і становила 122,6 кв. км, через півтора року після практично повного обміління почали відновлюватися природні ландшафти, а дно колишнього водосховища заросло рослинами, яких нарахували 63 види. Це ж саме відбувається зараз на території обмілілого Каховського водосховища, — додав представник Міністерства оборони.
Також Владислав Дудар зазначив, що на цей час важко відповісти, скільки загинуло водних організмів після російського злодіяння щодо Каховської ГЕС, бо спостереження за цим процесом є небезпечним, оскільки сусідній берег контролює ворог. Але, за його інформацією, для прикладу, 8 червня 2023 року біля села Мар’янське Дніпропетровської області Держекоінспекцією було виявлено загибель 850 кг водних організмів, а 23 липня — загибель 360 кг риби у Республіканській затоці водосховища. І це, за його словами, тільки ті випадки, які вдалося виявити в умовах війни. Він підкреслив, що треба враховувати, що 68% затопленої території Херсонської області — це окуповані території і загибель водних організмів на цих територіях могла бути більш масовою.
Як наголосив майор Дудар, довгостроковим негативним впливом на довкілля є те, що колишнє Каховське водосховище зберігало 94% води для 30 меліоративних систем Херсонської області, 74% Запорізької області та 30% Дніпропетровської області. Тобто для території загальною площею до 58,4 тис. км, на якій буде відчуватися дефіцит прісної води для ведення сільського господарства. При цьому, за його словами, не слід забувати і про Автономну Республіку Крим, яка, попри окупацію, є невіддільною частиною України.
— Відсутність води може стати каталізатором для опустелювання цих територій, що додатково матиме вплив на глобальну продовольчу безпеку. До непрямого впливу на довкілля можна буде віднести збільшення навантаження на інші сільськогосподарські угіддя через зменшення посівної площі півдня України, — зазначив офіцер.
За його інформацією, на цей час вже розпочалися дискусії щодо того, «чи варто побудувати нову греблю, чи відновити колишній Великий Луг».
— Обидва погляди мають як плюси, так і мінуси, тому остаточне рішення має бути ухвалене комплексною комісією. Але ствердно можна відповісти одне — всі ці дискусії ні до чого не призведуть, поки на нашій землі знаходиться підступний ворог, у якого немає ні честі, ні відповідальності, ні навіть здорового глузду, — резюмував майор Владислав Дудар.
Фото Сергія Місюри
