Тут навчаються ті, хто мріяв про небо з дитинства, і ті, кого до армії привела сама війна. Але всіх їх об’єднує одне — чітке розуміння, заради…
Про це бригадний генерал Олександр Тарнавський розповів у інтерв’ю виданню “Гардіан”
– Але рано чи пізно в росіян закінчаться всі найкращі солдати. Це дасть нам стимул наступати більше і швидше. Усе ще попереду, – наголосив він.
За його словами, російські війська засіли в бетонних бліндажах за протитанковими пастками і за мінним полем, настільки начиненим вибухівкою і настільки незахищеним, що будь-які машини – саперні або штурмові, що наближалися до цього району, піддавалися інтенсивному обстрілу із закріплених, посилених позицій.
Але українці, які вже не раз дивували світ своїми успіхами в боротьбі з російською військовою міццю, наполегливо йшли вперед. Вночі піхотинці вийшли на розчищення коридору від мін, просуваючись метр за метром у темряві.
– Щойно там з’являлася будь-яка техніка, росіяни одразу ж починали її обстрілювати і знищувати. Тому розмінування проводилося тільки піхотою і тільки вночі… Тепер, коли мінне поле прорвано, росіяни втратили значну частину своєї переваги. Існує дуже велика різниця між першою і другою лінією оборони, – каже Тарнавський.
За його словами, друга лінія не так добре побудована, тому українці можуть використовувати свою техніку, хоча там все ще є мінні поля. Оскільки в цьому районі діють і російські війська, вони розташовуються не єдиним оборонним кордоном, а окремими ділянками.
Відповідаючи на запитання про повільний прорив російських позицій під час іншого наступу на сході вздовж лінії оборони супротивника, Тарнавський сказав, що він переслідує інші цілі, і додав, що Україна готує інші раптові наступи, щоб виснажити сили москви.
– Якщо ми припинимо наступ, противник збере нові сили і зміцниться. Ми дійдемо до кордонів України 1991 року… Ми не хочемо, щоб наші діти і навіть онуки воювали проти росіян, а хто їх зупинить? Тільки ми, – каже генерал.
