Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Матері та дружини Героїв з Об’єднання матерів і дружин Захисників України (Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО) організували всеукраїнську акцію «Час не лікує» задля того, щоб привернути увагу влади та суспільства до потреб родин загиблих і безвісти зниклих воїнів. А ще — аби об’єднати родини воїнів.
У межах акції «Час не лікує» відбулися круглі столи, молебні, зустрічі з владою та сім’ями воїнів у різних куточках України: Житомирській, Київській, Дніпропетровській, Миколаївській, Хмельницькій, Волинській і Вінницькій областях. Слід зазначити, що подібні акції об’єднання проводить з 2016 року.
Цьогорічна акція зібрала матерів і дружин загиблих Героїв, матерів безвісти зниклих воїнів, членів їхніх родин, свідомих громадян, які прийшли підтримати сім’ї військових.
Ми щодня вчимося жити з цим болем
Мати загиблого воїна Ірина Литвиненко з Житомирщини відвідала акцію «Час не лікує», щоб вшанувати пам’ять свого загиблого сина — Юрія.
— Він вступив до «Азову» у 2018 році. 2021-го закінчився контракт. А 24 лютого 2022 року о 4:30 ранку він зателефонував, сказав, що почалася війна, — розповідає Ірина.
Юрій був справжнім воїном, який за будь-яких умов захищав Україну та свій народ. Він загинув на «Азовсталі», потрапивши в епіцентр вибуху бомби.
— Життя триває і я маю жити заради пам’яті сина, мій син обрав свій шлях, — вважає Ірина. І додає, що знайшлись мами, які її підтримали, і тепер Ірина допомагає іншим.
— Час дійсно «не лікує», але такі заходи дуже корисні й допомагають нам, — резюмує жінка.
Оксана Коваленко, мати загиблого у вересні 2021 року Артура, так само бачить своє покликання у збереженні пам’яті про сина, Героїв України та допомозі родинам, які пережили те, що й сама Оксана.
— Я довго була у пригніченому стані, наче жила в паралельному світі. У якийсь момент прямо почула голос сина. Він сказав: «Мам, допоможи…», і я пішла допомагати. Почала розказувати про сина, про наших Героїв, — розповідає Оксана.
В об’єднанні Оксана з 2021 року, останній рік — активно допомагає родинам тих, хто повернувся «на щиті», та сім’ям зниклих безвісти.
— Ми щодня вчимося жити з цим болем. Акція «Час не лікує» своєю назвою підтверджує: скільки б не минуло часу, біль не вщухає. Але ми можемо зберігати цю пам’ять. Ми дякуємо нашим Героям за те, що ми можемо жити, — додає Оксана.
Мати військовополоненого Людмила Карпова з Дніпропетровщини розповідає, що її синові було 24 роки, коли його разом з іншими бійцями у 2014 році захопили в полон під час їхнього виходу із «зеленого» коридору під Іловайськом. Вона досі не знає, де її син.
— Дуже сподіваємось на повернення своїх дітей, — каже Людмила.
Ніла Добрянська — мати Максима, Героя, який загинув у 2014 році.
— Хочеться підтримати мам, хочеться об’єднати всіх разом. «Час не лікує» пройшов з душею. Ми маємо проводити більше таких заходів. Ми сильні, коли тримаємось разом, — вважає Ніла.
«Старих» та «нових» родин не буває. Є родини Героїв
Одним із важливих завдань заходу організатори вважають об’єднання родин загиблих з 2014-го до 2021 року та сімей полеглих у 2022-2023 роках.
— Горе одне, й лише об’єднавши зусилля, ми можемо стати великою силою та опорою для тих, хто цього потребує. Не важливо, як називалась війна, що триває з 2014 року, — АТО, ООС чи широкомасштабне вторгнення. Вже майже 10 років у нас одна війна, на якій гинуть наші Захисники й Захисниці, найкращі з найкращих. Ми маємо докласти всіх зусиль для вшанування їхньої пам’яті, для допомоги їхнім родинам, для найшвидшої Перемоги, — вважають організатори «Час не лікує».
Довідка
Об’єднання матерів і дружин Захисників України (Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО) — Всеукраїнська громадська організація, що діє з 2014 року. Вона поєднала жінок із сімей воїнів російсько-української війни заради допомоги одна одній та розвитку активного, національно-свідомого громадянського суспільства, спроможного контролювати дії влади й активно впливати на розбудову України як мирної, суверенної, демократичної Держави.
