Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Що стоїть за рішенням росії вийти із зернової угоди, чому це надзвичайно серйозно та що чекати далі? Про це в ексклюзивному коментарі для АрміяInform розповів військовий експерт Петро Черник.
За словами Петра Черника, сьогодні рф зазнає катастрофічної поразки в Україні, вона перебуває у стратегічній пастці. Проте, є один нюанс — програти Україні для путіна дуже непрестижно, він на це за жодних обставин не піде.
— Тому різними способами, зокрема, гібридним — вихід із зернової угоди і нищення нашої інфраструктури, здійснює тиск насамперед на колективний Захід, щоб сісти з ними за стіл переговорів і досягнути якогось проміжного перемир’я в сучасній російсько-українській війні. путін мислить доволі раціонально, він дуже добре знає, що з українських зернобобових годується щонайменше пів мільярда людей, особливо континентальна Африка, яка залежить напряму від нашого борошна, — розповідає Петро Черник.
Військовий експерт зазначає, що якщо на Африканському континенті настане голод, то в обов’язковому порядку прокипить величезна кількість збройних повстань. В результаті будь-яких збройних повстань на території Африки в обов’язковому порядку посунуть колосальні людські маси у бік європейського континенту.
— Ми це вже проходили у 2011-му, 2015 роках, коли відбулася так звана арабська весна і мільйони біженців, до речі, не без сприяння російських спеціальних структур, почали рухатися у бік європейського континенту, — каже Петро Черник.
Щодо врегулювання кризи — поки що колективний Захід частково знайшов відповідь на це запитання. Зерновози, котрі рухалися у напрями від Босфору до українських портів, тобто в основному нейтральними водами, тепер почали рухатися береговими водами Румунії, Болгарії, Туреччини. Крім того, є деякі авіаційні супроводження.
— Авіаційне супроводження цих кораблів інколи здійснюється літаками P-3 Orion чи P-8 Poseidon, які можуть мати на борту важкі бомби мк-80, протичовнові торпеди і протикорабельні ракети UGM-84. Колективний захід дав певний сигнал, що може конкурувати з росією, — зазначив Петро Черник.
Ба більше, захід має доволі серйозний досвід у конвоюванні подібного типу.
— Приклад — операція «Ернест Вілл» у 1987–1988 роках, коли іранські сили потопили кілька нафтовозів. Тоді ВМС ЗС США взяв під контроль це перевезення. Дійшло до серйозної операції «Богомол», де іранці утратили щонайменше один великий фрегат і низку інших кораблів. До речі, це стало причиною для завершення ірано-іракської війни, — розповідає Петро Черник.
Проте, на думку військового експерта, союзники не підуть на такого типу конвоювання. Адже росіяни можуть вдатися до найпідлішого способу — мінування трас.
— Тому вирішенням може стати розвиток залізничної інфраструктури та перевезення зерна до середземноморських і навіть балтійських портів, — підсумував Петро Черник.
