Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
— Тату, це орки? — голосно запитує хлопчик років семи-восьми, вказуючи на корпуси понівеченої російської військової техніки.
— Ні, сину, це те, що від них залишилося, — пояснює батько.
Цьогорічний «парад» російської військової техніки на Хрещатику відрізняється від торішнього не тільки новими експонатами, які затрофеїли наші захисники в гарячих боях із загарбниками, а й атмосферою, яка панує поміж відвідувачами головної вулиці столиці.
«Глядач змінився», — сказали б театрали
Облаштування виставки трофеїв розпочалося за декілька днів до головного свята країни, й увесь цей час кияни і гості столиці з цікавістю спостерігають за її розгортанням (складні вантажні роботи — це, власне, вже цікавий процес. — Авт.), проте минулорічного відчуття унікальності немає. Приміром, якщо у серпні 2022-го більшість відвідувачів виставки оглядали техніку з почуттям подиву, насідаючи чи не на кожного, хто завітав на Хрещатик у військовому однострої з купою запитань та проханнями розповісти про виставлені на загальний огляд «експонати», то нині таких мізансцен майже немає.
Поміж людьми часто лунає цілком кваліфікована оцінка видів та поточного стану понищеної «броні» окупантів. Пан Андрій — один із авторів доволі фахових коментарів. Він каже, що умисне завітав на виставку з онуком, щоб «унаочнити» і назавжди запам’ятати зловмисний напад росіян на нашу країну.
— Ми мусимо зробити так, щоб усі наступні покоління запам’ятали, що росія для України — одвічний ворог. І всі ці понищені та спалені БТР, «Гради», «Урагани» — найкраще цьому свідчення. Цю техніку росіяни пригнали на нашу землю не просто так, а щоб убивати нас, українців. Таке не можна прощати, — каже він.
А ось симпатична пані, фотографуючи сина-підлітка на тлі «танкового табунця», пояснює йому, що, мовляв, ось цей Т-72 наші захисники «засмажили» «Джавеліном», від вибуху якого залишився характерний слід на корпусі танка, а з іншого «сімдесят другого» було «знято» «гусянку» та захоплено як трофей. «Мабуть, пізніше його відремонтують і відправлять на фронт», — припускає вона.
Мусимо всю російську танкову армаду перетворити на експонати
Справді, поміж представлених цьогоріч на Хрещатику зразків техніки окупанта є чимало машин у цілком придатному для подальшого використання стані. Зокрема, танків та САУ. Загалом, на виставці вже виставлені сучасні модифікації аналоговнетної рособоронки і «гордість росармії» танки Т-80 БВМ та Т-72 Б3, рідкісна САУ 2С34 «Хоста» (модифікована «Гвоздика», їх у росіян не більш ніж пів сотні) та сорокатонна САУ 2С19 «Мста-С». Також у «парадних колонах» є практично вся лінійка піхотної бронетехніки — від БТР до «Тигрів», «Рисів» і тому подібних «Тайфунів», а також уламки ракетних боєприпасів, якими російські окупанти тероризують Україну.
Поміж перехожих помічаю юнака в пікселі, який побіжно оглядає експозицію. Запитую, чи є на Хрещатику знайома йому техніка. Він каже, що бачив майже все «вживу». Знайомимося. Киянин Микола завітав на виставку випадково — ніс до ательє пошкоджену військову форму, та й затримався біля експонатів.
— Хотів здати в ремонт штани, вони в мене порвані і в крові, а тут виставка, вирішив подивитися, що тут є.
Він швидко і безпомилково перелічує побачене:
— «Мста», «Ураган», «Град», БМП-2, «Тигр», БТР-60, МТЛБ. А ось БТР-82А з бойовим модулем, там 30-мм гармата, а он ракета «Точка-У» лежить. Її спостерігав тільки в такому вигляді — вже збиту.
Микола розповідає, що наразі він доліковується після поранення, якого зазнав місяць тому під Бахмутом. Раніше воював у районі Ірпеня, Бучі, під Лисичанськом, у Бахмуті, брав участь в обороні, а потім і звільненні Харкова та області.
Микола зауважує, що до танків у нього «особливе» почуття. Він пригадує, як саме на Слобожанщині їхня бригада захопила значну кількість практично неушкоджених російських Т-80 та Т-72, які потім перейшли на світлу сторону і поповнили наші підрозділи.
— А ще в мене поранення пов’язано з танком. Це було в липні у Бахмуті, я його влупив, а він мене. Це був Т-72, я його підбив, забіг у будинок, а він у будинок стрельнув — і от… Але цей танк точно знешкоджений, є фото з дрона, що він згорів, і не факт, що його екіпаж вибрався з броні…
Бажаю Миколі якнайшвидше відновити здоров’я та повернутися до побратимів.
— Обов’язково, — усміхається він. — Мусимо всю російську танкову армаду перетворити на експонати. А хто ж це зробить, як не ми?
Фото автора
