Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Про це заявила Амбасадорка України в Південно-Африканській республіці Любов Абравітова в інтерв’ю АрміяInform.
— Я вважаю, що саме з африканськими країнами Україні треба буде робити більший акцент на законодавчих органах влади. Парламентський вимір Кримської платформи може мати більший результат, ніж саміт на найвищому рівні.
Загалом це тільки питання часу, коли країни Африки приєднаються до платформи, — наголосила Абравітова.
Міжнародна Кримська платформа була утворена у 2021 році, як політико-дипломатичний формат деокупації Криму та донесення інформації в світі про порушення прав людини на півострові, окупованому росією. Є три виміри платформи — експертний, парламентський та урядовий. 23 серпня відбудеться третій саміт Кримської платформи.
— Долучення будь-якої країни регіону до платформи означає підписання Декларації, а відтак, і окупацію Криму. Ось це питання для місцевих дипломатій є наразі дуже складним і чутливим.
Офіційно вони зайняли політику в русі неприєднання та нейтралітету. Тому наразі ми бачимо не активність багатьох країн Півдня Африки у Кримській платформі.
Є така країна, як Ботсвана, наприклад, яка поки що уникає долучення до Кримської платформи, — резюмувала Любов Абравітова.
