Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Якщо ви військовослужбовець ЗСУ й ваша служба почалася після набуття Україною незалежності — цей матеріал навряд чи вас зацікавить. А тим, хто надів погони до 24 серпня 1991 року і служив у віддалених районах срср — найбільшої за площею країни світу, — варто його почитати. Буде він корисним і тим, хто в нашій країні проходив службу в інших силових структурах і мав спеціальне звання, відслужив, пішов на пенсію, але потім під час мобілізації став до лав українського війська.
До Інформаційного агентства звернувся офіцер, мобілізований до лав ЗСУ у березні минулого року. Він розповів, що в 1987 році закінчив військове училище й потрапив на Крайню Північ — за Полярне коло, де служив у зенітно-ракетному полку біля кордону з Норвегією. Після 21 серпня 1991 року, коли так званий ДКНС (ГКЧП) зазнав фіаско, повернення від горбачовської, хоча й уявної, демократії до традиційного тоталітарного минулого не відбулося.
Навпаки — для більшості радянських республік провал планів Геннадія Янаєва та його поплічників став новим поштовхом для пришвидшення кроків до незалежності. 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення Незалежності України та, відповідно, взяла під свою юрисдикцію всі розташовані на українських теренах військові формування.
Більшість з офіцерів з України, які тоді перебували за межами своєї Батьківщини, почали шукати шляхи повернення додому. Наш співрозмовник під час відпусток намагався дістати відношення для переводу в Міністерстві оборони України, штабах Прикарпатського та Одеського округів, парашутно-десантному полку в Болграді, частині Військ внутрішньої та конвойної охорони України на Львівщині. Згодом, наприкінці жовтня 1992 року, він таки прибув до України — у внутрішні війська молодої незалежної країни. Далі служба привела його до столиці, де він і закінчив службу в одному з міліцейських підрозділів. У 2013 році звільнився з вислугою 27 років із календарною і 30 років пільговою (рік за півтора за Полярним колом).
Утім, через десять років офіцерові в запасі знову довелося одягнути військову уніформу — почалася широкомасштабна війна… Після досягнення 60-річчя — граничного віку перебування у Збройних Сил України — він з подивом дізнався, що його вислуга років не зросла, а навпаки — стала меншою. Виявляється, під час її розрахунку не було взято до уваги його службу в Міністерстві внутрішніх справ України — 1,5 року — та на Півночі — 2,5 пільгові. Тож як бути?
Що радить юрист
Юрист, адвокат, полковник ЗСУ у відставці Ігор Сєрков так пояснив цю ситуацію кореспондентові АрміяInform: «За радянських часів був такий вислів: “Вище кадрів лише сонце”. Але тут слід узяти до уваги так званий людський чинник. Деякі кадровики не завжди ретельно заповнювали особові справи тих, хто з далеких гарнізонів вирушали до частин, підпорядкованих Україні. А відсутність у справі копій наказів про призначення на посади у віддалених районах відповідно впливала на перерахунок “пільгової” вислуги. Тож із цією проблемою можуть зіткнутися військовослужбовці, які починали військову службу ще в срср. Причому помилки під час нарахування є як щодо кадрових, так і мобілізованих офіцерів».
За його словами, строки служби мають нараховуватися і календарні, і пільгові: «Календарні терміни служби — це час, коли військовослужбовець радянської армії служив у місцевості, що не належить до розряду пільгових. Пільговий — коли він проходив службу у віддалених районах з особливими умовами або в частинах спеціального призначення, виконував визначені бойові завдання, за кордоном тощо».
Військовий юрист наголошує, що законодавство України, що регламентує проходження військової служби офіцерським складом, чітко визначає, що час перебування у складі збройних сил срср зараховується до загального стажу.
Ігор Сєрков підкреслює, що правильний підрахунок вислуги років має значення для призначення розміру пенсії військовослужбовцю й радить самим військовослужбовцям контролювати, аби в їхніх особових справах не було білих плям у вигляді відсутніх наказів про службу у віддалених районах або в спецпідрозділах.
Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію. Адвокат порадив офіцерові, попри те, що в його послужному списку були всі необхідні записи, все ж відшукати в архівах витяги з наказів про прибуття на Північ і про призначення на посаду в підрозділі МВС. Саме ці папірці й повернули відставнику «зниклі» роки, що, звичайно, знадобляться йому під час нарахування пенсії.
Закон про пенсію для військовослужбовців змінювали майже сотню разів
Слід зазначити, що пенсійне забезпечення військовослужбовців регулює закон «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ухвалений у квітні 1992 року. Нормативно-правовий акт, що встановлює особливі умови розрахунку розмірів пенсій, а також вимоги щодо стажу та віку виходу на заслужений відпочинок, змінювали маже сотню разів.
У законі передбачено, що «пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період… виплата пенсій не припиняється».
Участь у бойових діях у воєнний час зараховується до вислуги років за пільговою схемою: один місяць служби рахується як три місяці вислуги.
А вже коли військовий звільниться зі служби «виплата пенсії здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років… Якщо новий розмір пенсії особи буде меншим ніж розмір, який він отримував до призову або повторного прийняття його на службу, виплата пенсії здійснюється у розмірі, який він отримував до призову або прийняття на службу в особливий період».
Чому може статися так, що пенсія після додаткових років служби може зменшитися і на що слід звертати увагу, АрміяInform нещодавно розповідала.
