Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Спробуйте доїхати до села Суботова на Черкащині, щоб побачити Іллінську церкву, збудовану Богданом Хмельницьким. Або відвідати місце, де відбулася легендарна Корсунська битва 1648 року. У першому випадку ви змушені будете їхати дорогою, яка мало чим відрізняється від автомобільних шляхів у зоні бойових дій. А в другому — взагалі немає дороги із твердим покриттям — після дощу чи коли сніг, до цього місця дістатися дуже складно.
Це справжня ганьба — Корсунська битва, яку вивчають у багатьох військових вишах Європи як зразково-показову — із мінімальними втратами повстанці знищили вороже регулярне військо — ніби байдужа нащадкам, які за 32 роки незалежності не зробили до місця битви асфальтованої дороги, хоча від села Виграїв (яке назване на честь перемоги в битві), до місця, де вона відбулася, всього два кілометри. Мало того — це місце не позначене на більшості карт, зокрема і на популярних нині Google Maps.
— У своїх краєзнавчих дослідженнях і експедиціях Україною ми неодноразово звертали увагу, що місця битв та перемог — українських звитяг, майже не облаштовані й, навіть, не відмічені на картах, — розповідає голова громадської організації «Україна Інкогніта» Роман Маленков. — Це місця української героїки, локації, які б мали збирати до себе туристів. До них мали б організовуватися патріотично-виховні шкільні екскурсії, біля них мали б надихатися на боротьбу військові, але ситуація така, що до цих місць часто навіть немає дороги із твердим покриттям. Відсутні меморіали — в кращому випадку камінь і (або) дерев’яний хрест. Маємо один єдиний меморіал на місці страшної поразки українського народу під Берестечком… Наша громадська організація, маючи великий краєзнавчий веб-ресурс — сайт «Україна Інкогніта», вирішила змінити ситуацію.
Проєкт із робочою назвою «Мапа звитяг та пам’яті українського народу» має на меті відновлення історичної пам’яті та героїзацію українського етносу. Він повинен збільшити обізнаність громадян країни про героїчні та трагічні етапи її історії, локалізувати на картах та на місцевості місця битв українців із ворогами, місця козацьких цвинтарів та окремих поховань, могили князів та гетьманів, видатні місця українського народу.
На першому етапі буде створено електронну інформаційну систему, яка міститиме локалізації місць звитяги та пам’яті на онлайн-картах, і прив’язку (гіперпосилання) до умовних позначень окремих сторінок з інформацією про це місце. Сторінка, присвячена місцю звитяги, міститиме статтю про подію, схеми (для битв — розташування і дії військ) і, за можливості, відеоролик, присвячені цій події. Відповідно, натиснувши на умовне позначення на карті, можна буде перейти на сторінку місця звитяги, і навпаки, зі сторінки можна буде перейти на карту.
Другим етапом має бути позначення місць звитяги та пам’яті на місцевості за допомогою спеціальних уніфікованих таблиць, які міститимуть коротку інформаційну довідку про місце та спеціальні інтерактивні QR-коди, просканувавши які за допомогою телефону або іншого пристрою можна буде перейти на сторінку із розширеною інформацією.
Третім етапом проєкту стане облаштування місць звитяги та пам’яті на місцевості, створення пам’ятних знаків та меморіалів, облаштування доріг до них.
Звісно, ініціатива реалізовуватиметься спершу на територіях, де немає бойових дій, а після Перемоги планується охоплення всієї країни, включення цих робіт до програм відбудови України. Окрім громадської організації «Україна Інкогніта», у виконанні проєкту наразі готові брати участь Музей становлення української нації та благодійний фонд «На часі». Уже найближчим часом ініціатори створення «Мапи звитяг та пам’яті українського народу» планують підписати меморандум із Міністерством оборони України і починати роботу.
