На тому, що обсяг контрактування виробництва НРК має суттєво зрости порівняно з минулорічним, наголосив під час Ставки наприкінці квітня Президент України та Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський….
Аналітики Королівського інституту об’єднаних служб Великої Британії схиляються до думки, що поки в Україні триватиме активна фаза війни, росія, ймовірно, не матиме можливості створити загрозу для Європи. Це може бути тільки загроза ядерної ескалації.
Більш довгостроковою, серйознішою загрозою для НАТО є конфлікт з росією через три-п’ять років. У міру того, як триваючий конфлікт високої інтенсивності розгортається — незалежно від того, чи впорається Україна з майбутнім наступом і поверне свою територію, але зрештою в перспективі, на думку британських експертів, це може стати замороженим конфліктом. І тут британці виділяють основні напрямки світових загроз: Європа не повинна залишатись осторонь, щоб допомогти США в Індійсько-Тихоокеанському регіоні; Китай і росія одночасно створюють виклики, спрямовані на порушення статті 5 НАТО; стан європейських військових потужностей з точки зору майбутнього виробництва зброї та поєднання сил у світлі військової та іншої допомоги Україні.
Загальна проблема для НАТО в контексті безпеки на європейському континенті — загроза, до якої слід бути готовими — це відрізок часу від трьох до п’яти років. Війна в Україні в її нинішньому вигляді не може тривати довго в активній фазі, оскільки обидві сторони вичерпають багато живої сили та запасів зброї. Але після перемоги України малоймовірно, що росія припинить мобілізацію та спроби вербувати та перенавчати велику кількість нових військ. Навіть після перемоги України й закінчення війни росія й надалі відчуватиме, що втратила величезну кількість свого фактичного потенціалу. Вона матиме стимул продовжувати намагатися створити значно більшу постійну армію.
Китай, найімовірніше, проводитиме політику переозброєння росії, оскільки Пекін на геостратегічному рівні зацікавлений, щоб москва становила серйозну військову загрозу в Європі, щоб зв’язати європейські та в ідеалі американські військові сили на європейському континенті.
Небезпека полягає в тому, що в разі виникнення конфлікту в Індійсько-Тихоокеанському регіоні — на Тайвані, на Корейському півострові, у Південно-Китайському морі — у будь-якій із цих потенційних точок спалаху може бути або активний конфлікт, або дуже серйозне військове протистояння між США та їхніми союзниками й Китаєм.
Саме тоді росія матиме найкращий шанс, а отже, найбільше можливостей і мотивації спробувати відновити силові дії проти НАТО, порушити статтю 5 (яка закликає до колективної оборони), що завжди було ключовою метою зовнішньої політики кремля.
Як вважають у Королівському інституті об’єднаних служб, росії потрібно зламати НАТО, продемонструвавши, що стаття 5 є блефом. Імовірний сценарій: захоплення маленької незначної смужки території на східному кордоні, розміщення на ній бронетанкових військ і ППО та теза москви — «Ми далі не йдемо» і твердження на зразок «Ми захищаємо російськомовних тут, у цьому регіоні».
Китай має сильний стимул спробувати підштовхнути росію до цього, тому що Пекіну потрібно буде відвернути увагу Америки від вищезгаданого регіону, фактично позбавити США можливості зосередити підтримку там своїх союзників.
Тож аналітики Королівського інституту об’єднаних служб на питання: «Хто являє більшу загрозу — росія чи Китай?» — дають відповідь: «Обидві країни».
Підготував Валерій Гастинщиков
