Все це через інформаційну небезпеку, яку становлять анонімні канали, а також потенційні можливості російських спецслужб відстежувати приватні повідомлення в цьому застосунку. Проблему загострило…
Артилеристів окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго можна по праву назвати унікальними «флористами», адже їхній квітник складається із САУ 2С1 «Гвоздика». На рахунку цього підрозділу велика кількість знищеної піхоти противника, легкої броньованої техніки, ворожих танків та навіть спеціальної техніки окупантів.
— Роботи в нас зараз доволі багато. Бувають дуже важкі дні, коли ти залазиш у гаубицю о 5-й ранку, а вилазиш уже після обіду, — розповідає командир гармати Владислав. — У найспекотніші дні доводилося вистрілювати по ворогу майже 100 снарядів. Ми втомлюємося, але підтримуємо один одного. На війні велику роль відіграє злагодженість підрозділу, адже ти повністю довіряєш своїм колегам і знаєш, що вони вправно виконуватимуть свої завдання.
За словами артилериста Владислава, їхній розрахунок називає гаубицю «Маленький Мукі». А ще — техніка, як і хлопці, які на ній працюють, — справжній щасливчик.
— По нашій САУшці двічі намагалися влучити, але кожна спроба ворога обернулася для нього невдачею. Перший випадок трапився, коли ми з побратимами після обстрілу пішли перевірити гаубицю. Коли снаряди лягають за 150-200 метрів від нас — це звична справа, а тоді вони лягли менше як за 50 метрів. На щастя, ані хлопці, ані «Гвоздика» не постраждали. Удруге по нас випускали ракету, але тоді ніби Бог відвів, і всі залишилися цілими та неушкодженими, — додає командир Владислав.
Попри те, що російські окупанти намагаються стягувати на напрямку артилеристів дедалі більше сил та засобів, наші відважні захисники продовжують кошмарити противника та руйнують плани «асвабадітєлєй».
— Бувають доволі чудові для нас дні, коли хлопці із самого ранку так насиплють по скупченню окупантів або по їхній техніці, що потім у нас дві або три доби повна тиша. Тоді ми розуміємо, що росіянці зализують рани. Потім знову намагаються на штурм піти, а наші пілоти БПЛА передають нам координати, і ми знову їх кошмаримо. Варто зазначити, що одним із наших основних завдань є прикриття піхоти. Піхотинці — це просто титани на цій війні, адже в деяких окопи настільки близько, що вони чують розмови окупантів! Саме вони тримають увесь «нуль», а у тих підрозділів, що стоять трішки далі, завдання — прикривати піхотинців, — говорить командир підрозділу Олег.
Артилеристи кажуть, що противник намагається полювати за українськими «Гвоздиками», але всі спроби марні.
— У сучасній війні між нашою артою та ворожою відбувається контрбатарейна боротьба. В окупантів дуже сильно підгоряє одне відоме місце, коли ми знищуємо їхню інженерну техніку, адже вона класифікується як спеціальна, бо її доволі мало. Після таких наших влучань противник намагається прорватися, але все марно. У нас дуже добре злагоджений підрозділ і кожен виконує своє завдання на відмінно, — наголосив старший офіцер батареї Ігор.
Фото автора
